Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
йторював її по кілька разів. А тому, що він був не просто собі крук, а Мудрий Крук, то буква „р” звучала в його вимові на багато поважніше, ніж в інших круків. Зайчик, щоб зрозуміти, що казатиме Мудрий Крук далі, аж вушка підняв догори. А Муд рий Крук продовжував: — Звуть тебе „Білоплямкою” тому, що на кінці твого хвости ка у тебе біла плямка. Від зди вування Зайчик аж підплигнув. — Як? У мене на хвості є біла плямка? Це правда? — Так, це п-р-р-равда! відпо вів Крук і знов злетів аж на са ме верхівя дуба. А бідний зай чик, хоч як викручувався на всі боки, — білої плямки ніяк не міг побачити, бо вона була зовсім маленька і на самому кіичику його куцого хвостика. Побачити Зайчик міг би її тіль ки в дзеркалі, а про таке він ні коли й не чув... Лисиця, проходячи біля ду ба, здивовано поглянула на Бі- лоплямку. — Що з тобою сталось, Біло- плямко? Чому ти ввесь час кру тишся на всі боки? — Та ще хочу побачити білу плямку, що в мене на хвості, а ніяк не можу. — Ха-ха-ха! Хі-хі-хі! Ти ска зав „на хвості”! Ой, як смішно! Хі-хі-хі! — Чого ж тобі смішно? -— здивувався Білоплямка. — Тому смішіно, що хвоста в тебе нема! — Як так нема? — обурився Зайчик. Хвостик у мене хоч і маленький, а все ж таки є! Лисиця продовжувала насмі хатись над Білоплямкою. — Хі-хі-хі! Хіба ж це хвіст? Це ніщо! Ти ось поглянь на мій хвіст! І вона кілька разів покру тила своїм хвостом. — Тільки мій хвіст може зватись справж нім хвостом. А в тебе... хі-хі-хі! Хіба ж це хвіст, хіба ж це кра са? — Це також к-р-р-раса! Це також к-р-р-раса! — несподіва но промовив Мудрий Крук, що ось уже кілька хвилин сидів над ними і чув розмову між Зайчиком і Лисицею. — ІЦо ти кажеш, Мудрий Круче? — перепитала Лисиця. — Кажу, що це також кр-ра- са! — повторив Мудрий Крук. Кожен звір-р має свою кр-р-ра- су. Ти ось, Лисице Пишнохво- ста, гар-р-рна тим, що хвіст у тебе великий та пишний. А Бі лоплямка гар-р-рний тим, що хвостик у нього маленький. І якби ти, Лисице, була хоч тр-р-рохи мудр-р-ріша, ти б уже давно помітила, що саме маленький хвостик робить усіх Зайчиків набагато симпатичні шими від Лисиць... Це пр-р-ра- вда! І Мудрий Крук, поважно здіймаючи крила, знов злетів на верхівя високого дуба. А лисиця задумалась. Що са ме означає слово „симпатич ний”, вона не знала, бо того слова ніколи не чула. А Мудрий Крук сказав, що саме завдяки куценькому хвостикові Зай чик... симпатичний. Питати у Білоплямки, що значить це слово, Лисиця не хотіла, щоб себе не соромити. Тому вона швиденько побігла собі далі, роздумуючи над словами Муд рого Крука. А Білоплямка, ве село підскакуючи, побіг опові сти іншим Зайчикам про слова Мудрого Крука. Йому хотілось, щоб усі Зайчики швидше дові дались про те, що хоча хвости ки у них і маленькі, але дуже симпатичні. ДІма Бай-дідуньо-вечІр вийшов із-за гір. А цвіркун з-під печі в свищик: цвірки, цвїр! Йдіть-но подивиться в тихий наш куток! Лиш муркоче киця біля діточок. Тиха наша хатка, ще тихіший двір, Сплять давно малятка, цвірки, цвірки, цвір! О. Лятуринська ЗАВІРЮХА Виробляє викрутаси Завірюха за вікном, Сипле снігом, засгеляе Землю білим килимом. В полі хуґа. День — не день; Хтось згори снігами сипле І прохожим очі сліпе, Мов пелюстками з вишень... О. Олесь
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
