Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО ~ - Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Сьомий рік видання Число друге Дзвін на тривогу На основі вістей совітської офіційної преси довідуємось, іцо з весни 1954 переводиться масове переселення мешканців України на Сибір, Казахстан та приморські області Тихого О- «кеаяу. Це переселення совітська ■влада мотивує потребою збіль шити продукцію харчових за собів у СССР. У 1954 р. рішено збільшити засів-ну площу на ЗО міліонів гектарів в азійській ча стині СССР і в тій цілі пересе лити працездатну молодь. Згід но з совітськими даними завер бовано на вересень 1954 около 150,000 хліборобських спеція- лістів. Совітська преса подає, що переселенці зголошуються „добровільно”, запалені „со- вєтським патріотизмом Пере- селюєгься здебільшого неодру жена молодь і в тому числі ве- чішка кількість молодих дівчат. Як виглядає в дійсності це переселення, про те можна ви читати поміж рядками. Пересе ленці їдуть у тягарових ваго нах, а по довгій і виснажливій подорожі залишаються серед пустки в незаселених просто рах. Ні хати, ні знаряддя, чи матеріялу щоб її побудувати. Совєтська преса подає, що лю ди живуть ^ у шатрах, землян ках, у напів диких умовинах, без забезпечення одягом, хар чами і паливом при гострому кліматі сибірського степу. Що це означає? Це черговий удар червоної Москви, вимірений у животні сили українського народу. Ви везти молодь із України і тим знесилити український народ та на Сибірі вимішати її з ма сою переселенців, щоб її лег ше зденаціоналізувати — ось до чого зміряє ця чергова за тія. Після штучного голоду в pp. 1932/33 це черговий удар по народі, що перейшов війну й окупацію. Вивезення молоді підірве природній його розвій та приріст. Українське зорганізоване жі ноцтво у вільному світі не сміє мовчки приглядатись тій ни щівній затії. Факт насильного переселення вдаряє в права лю дини і нехтує засадами право порядку .в соціяльному житті народів. В історії людства такі переселення були признакою страшного поневолення, сти хійного нещастя або рабства. Вони тягнуть за собою фізичне винищення і моральний зане пад цілого покоління. Ми жін ки зокрема відчуваємо глибо ку кривду, що спричинює роз бивання родини і відірвання са мітних молодих дівчат від ро динного пня. Важка праця і ди кі умовини побуту не дають їм права на родинне життя і спо кійне материнство. Ми протестуємо проти тих метод, що вдаряють у природ ні права народу на життя і пра цю на своїй землі. Протестує мо проти розбивання україн ської родини та перекреслення права жінки і матері. Цей наш вираз глибокого обурення і протесту ми постараємось пе редати жіноцтву цілого світу і установам, що признають пра ва людини. Українському народові, укра їнській родині, а зокрема тобі — українська жінко-страднице пе ресилаємо наше глибоке спів чуття. У серпні м. р. малярка О. Гурська відкрила разом із своїм чоловіком Б. Крюковим виставку творів у Буенос Айрес. Виставила 12 картин, переваж но квітів та „натюр морт“. НАША МІСТОГОЛОВА В АВСТРАЛІЇ Від самого початку нашого поселення в Австралії очолює з о р'га ніз ов а н е ж іін о цтв о І р ин а Пел енська. Вона походить із Стрийщини, в Зах. Україні. Се редню й вищу освіту вона здо була в Галичині, закінчивши її степенем магістра філологічних наук. Вже в середній школі Іри на Пелеінсьїка виростала й фор мувалась у молодечій пластовій організації. Пізніше очолювала Секцію Студенток при львів ському університеті. Рівночасно почав виявляти себе й ЇЇ літературний талант. Свої нариси й новелі містила вона під прізвищем Ірини Вин ницької в р'ізних журналах. Ви дання .першої її повісти „Хри- сти.нац перервала війна. Та хоч пізніше ця .книжка появилась, так само, як і друга — „Музи ка*, то через воєнні дії не мо гла широко дійти до читача. Аж те,'пер у другому виданні -пі знає її як слід читацька пу- блика. Ос і вш и на австра л ійському континенті, Ірина Пеленська відчула й зрозуміла гін україн ського жіноцтва до гуртування. Вона піддержала його своїм досвідом і авторитетом і допо могла знайти форму самост.ій-
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
