Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Фрагмент із сценки Р. Завадовича „Ангел на землі" Із Свята Матері 47 Відділу СУА в Рочестері, що відбулось дня 23. травня ц. р. Діти на сцені „Не пускайте дітей на сце ну” -- чуєте нераз осторогу — „навчиться там тільки кокете- рії, облуди, неприродних поз та манер” Невже ж справді прилюдні виступи дітей можуть аж так некорисно впливати на дитячу психіку та їх поведінку у що денному житті? А все ж діти люблять брати участь у сценіч них імпрезах і дорослі зі щи рим зворушенням подивляють юних акторів, поблажливо про щаючи їм дрібні недотягнення у виконанні роль. Якже ж тут відмовити тієї особливої при ємності одним і другим, не бе ручи цілком до уваги теж і важ ливих позитивних моментів ди тячих виступів перед авдито- рією ровесників або дорослих людей. У своїй суті грання „роль” не накидає дітям нічо го неприродного, штучного, бо мімічна активність — це пра старе мистецтво світа, що се рією рухів відтворює людей і тварини, їх переживання і на строї. Драматизація вроджена дитині і вона виявляється вже в її ранньому немовлячому віці короткими спонтанними руха ми тіла і обличчя. Дошкільні діти у своїх вільних творчих іграх відтворюють залюбки світ і персонажі прослуханих улюблених казок. Оці ілюзійні драматичні ігри дають змогу вільного вияву здібностей ди тини, окрилюють уяву, що веде дитину в інший світ, будять о- собливі почування і бажання бути подібним до героя, наслі дувати його. Драматичні дитя чі ігри — це нагода для вихов- ників глянути в душу дитини, пізнати справжні її зацікавлен ня, умовини домашнього жит тя та впливи найближчого до неї круга людей. І хоча най більше щиро і з глибоким від чуттям діти грають свої ролі в драматичних іграх без нагля ду, а то й вмішування дорослих, то все ж ступнево, іноді цілком добровільно вони виводять драматизації перед товариша ми, батьками й виховниками, а вкінці й перед чужою публі кою. І якщо дорослі свою пра цю над розвитком драматич них здібностей дітей спирати муть на фізичних і психічних їх особливостях та індивіду альному підході до них, тоді прилюдні виступи дітей будуть одним із важливих виховних чинників, вони розвиватимуть вроджені мистецькі здібності, сміливість прилюдних виступів, і вкінці підготовлятимуть ді тей до життя серед суспільства. Бо ж врешті світ є немов вели ка сцена і все життя наше муси мо так влаштувати і так посту пати, щоб вийти на лад зі своїм оточенням. Хто цього не ро бить, не може рахувати на у- спіх у родинному чи громад ському житті. Правда, є українські педаго ги та мистці, що зі знанням і любовю працюють і добива ються успіхів у ділянці дитя чої театрології, та буває, що й вони не охоплюють цілості імпрези своєю увагою, тобто дітей на сцені і дітей на залі. В тому часто причина, що ди тяче представлення, хоч і при готоване як слід, не вповні до ходить зі сцени до малого гля дача, його перевтомлює, а то й нервує. Та в більшості наші ди тячі імпрези, хоч і запляновані впору, готуються нашвидку, не ма часу на серіозне, вдумчиве опрацювання цілості, вивчен ня роль проводиться без будь- якої системи, мало звертаєть ся уваги на те, чи взагалі сце нічна імпреза під силу дитячим акторам, чи вона не переростає їх духових і фізичних спромож ностей. Створилося теж фаль шиве переконання, що та шко ла краща, яка дає більше при людних пописів дітвори. Вони, імпрези стають виявом актив носте школи, вони, імпрези ро блять школі рекляму, мають запевнену публіку, яка робить „касу” Переважно наші дитячі імпрези відбуваються у вечір ніх годинах, бо саме тоді до гідний час для дорослих на роз вагу. Програма тягнеться до пізньої ночі, бо в перервах свій „бизнес” роблять буфети, на залі йде грошова колекта, кольпортери продають книжки й часописи — а діти в той час перевтомлені і сонні тиснуться в задушливих закулісових при міщеннях в нервовому вичіку ванні своїх дальших виступів. Чи може бути тоді мова про щирість їх переживань, сві жість почуття та вкінці радість зі самого виступу? Звичайно, ні!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
