Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО — - Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Резолюції Конгресу МЖР Наради конгресу Міжнарод- ньої Жіночої Ради обхоплю ють цілий засяг справ, що в ідеологічній площині ворушать світ. Чотирнадцять комісій МЖР розроблюють усі ділянки життя, в які жінка повинна вхо дити своїм впливом і своїми можливостями. Тому резолюції конгресу МЖР дають цікаву картину діяння цього жіночого парляменту що охоплює цілість справ, але й розроблює їх до подробиць. Всі вони оперті на тісну співпрацю з Обєднаними Націями та їх агенціями, як Е- кономічною і Суспільною Ра дою (ECOSOC), Фондом До помоги Дитині (UNICEF) і Ра дою Культурної Праці (ЮНЕ- СКО). І в першу чергу кладуть натиск на поширення і зрозу міння ідей ОН посеред жіноц тва у світі. Не можемо тут реферувати всіх 40 постанов конгресу. По дамо тільки головні їх напрям ні, що дозволяють поділити їх на три або чотири групи. Першою й найважнішою з них — це відношення до проблеми війни й миру та використання атомової енергії. Міжнародня Жіноча Рада вважає^ що кожен міжнародній конфлікт можна полагодити мирною дорогою, але признає, що свобода — це є суттєва вимога нації й індиві да. Окрему увагу звертає на мирне використання атомової енергії та закликає приготува тись на економічні перевороти, які воно з собою принесе. Друга група резолюції тор кається моралі, що як звичай но — після великих струсів і переселень — занепадає. Враз із постановою заходів у тій ді лянці ухвалено резолюції для поборювання проституції і у порядкування правного стану нешлюбної дитини. Велику групу резолюцій тво рять домагання рівних прав для жінок. Це в першу чергу до магання ратифікації Конвенції Політичних Прав Жінки Еконо мічної і Суспільної Ради при 07. Дальше йде ділянка жіно чої праці і її сучасне боєве га сло: однакова платня за одна кову працю. Окремо ■— пробле ма праці старших жінок, а Фін ська Жін. Національна Рада ви сунула ще справу частинного заробітку жінки, як суттєву для вдержання домашнього вогни ща. Окреме місце займає мешка- нева проблема, що є важливою для правильно наладнаного до машнього вогнища. Також ви ховні проблеми знайшли^ свій вияв у домаганнях до радієвих і фільмових чинників. Широко обговорено справи народньої гігієни. Для нас найбільш цікаві -по станови про переселення людей і тут чоловою резолюцією є домагання конгресу до ОН, щоб “велика кількість осіб, що проти їх волі затримана поза батьківщиною, була звільнена”. Конгрес покликується на арт. 9 Деклярації Прав Людини, яка каже, що “ніхто не сміє бути примусово притриманий або вигнаний” Це домагання вже було висловлене в резолюціях попереднього конгресу (Ате- ни, 1951), але тільки засадниче, коли тут воно вже обгрунтова не й твердо поставлене. Сюди входить також резолю ція, що домагається ратифіка ції Міжнародньої Конвенції Вті качів і піддержки агенцій ОН для опіки над втікачами. Окрему увагу викликала в ди скусії справа зорганізованого жіноцтва, що знаходиться на е- міграції. її видвигнула голова Союзу Українок Америки, що брала участь у конгресі у скла ді американської делегації. Во на вказала на положення жіно чих груп, що сформувались у- же на еміграції і хотіли б при чинитись своїм знанням і до свідом до праці “жіночого пар ляменту” Всі ці емігрантські жіночі організації більше по требують порозуміння з міжна роднім жіночим світом, як жі ноцтво державніх народів. А через постанови статуту до те пер не могли увійти у члени МЖР. Це повинно змінитись, коли МЖР хоче згуртувати всі цінні жіночі одиниці та викори стати їх досвід. Аргухментація п е р е к о нала присутніх про провірку статуту МЖР. Та заки це настане, при- поручено Національним Радам різних країн простудіювати в себе проблему емігрантських жіночих організацій і втягнути їх поможності до складу Націо нальних Рад. Такою резолюці єю закінчено дискусію, що пройшла з великим зацікав- ЛЄННЯ х М. Цією дискусією і резолюцією проломано барієру, що стояла хміж жінками державних, а не державних народів на 'площині МЖР. І як воно не дивно — проломала її українська жінка та сама, що її колись усунено з МЖР за “недержавність” Вона промовляла не тільки у своєму імені, а в користь чешок, по льок, що колись були членками МЖР, а тепер теж стали емі грантками. Не такі давні часи, коли ці самі жіночі угрупован ня приложили своїх рук, щоб у- сунути українок з МЖР за “не державність” А тепер прийшов
Page load link
Go to Top