Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПІСОНЬКА Олюні Михалевичівні Заплітаю кісоньку, заспіваю пісоиьку я собі, далебі! Ти виводься, пісонько, виплітайся, кісонько, хорошій та хутчій! Дам до кіски стрічечку, а до стрічки чічечку, ба, повняк. Гарно як! Вийде, вийде дівонька — чесана голівонька — з-за дверей скажуть, чей: — Ой, яка білявочка з чічкою, мов мавочка! О. Лятуринська ВІРШ ПРО ОСІНЬ І її СИНІВ Матінка Осінь полями іде, Тройко хлоп’яток з собою веде: Вересень, Жовтень старшенькі, А Листопад ще маленький. Вересень каже: „На полі, в гаю Я подарунки усім роздаю: Повні грибів мої жмені, Яблука маю в кишені". Жовтень говорить: „А я, погляди, В жовту одежу вдягаю сади, З мряки заслону розстелю, Сонце вкладу у постелю*. А Листопад: „А я з тихим плачем Землю поллю безконечним дощем, Листя стрясу з деревини, Вистелю гори й долини". Матінка Осінь полями іде, Тройко синочків за рук у веде — Дивляться діти з кімнати: „Час нам Зиму зустрічати!4 Р. Завадович ВОСЕНИ Ти чого зажурена, Яблунько, сьогодні? „Бо земля нахмурена, Бо вітри холодні. Сонце заховалося За густою млою, Вранці й не віталося Зо мною малою. Знай: хоч небо хмариться, Вітер хоч і лютий, — Бог нам не забариться Знов весну вернути. Будеш ти пишатися Знов рожевим цвітом, З сонечком вітатися, Радісним привітом! О. Кобець А я хочу в піжмурки Сяйвом його тішитись, З сонцем забавлятись, В золоті купатись ...“ Не журись ні стілечки: Сонце ж на прощання Вбрало твої гілочки В золоте убрання. Не журись, схились тільки Над ставок, над воду: Глянь на своє листячко, Глянь на свою вроду. ЗАГАДКА Тридцять і два Білі коні, Стоять завжди На припоні. Одночасно Всі кусають, Жують, їдять, Спочивають. ( h q A £ ) Богдан Федчук Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top