Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із навчальних станиць у Німеччині: Діти при сніданні у дитячому садку в Інґольштадті, що стоїть під опікою 28. Відділу СУА в Нюарку. Зліва садівничка п. Марія Лазорук, по середині її по мішниця п. Віра Буката. Дитяча світлиця Ідея оснувати дитячу світли цю виникла в мЄ'НЄ, коли я по знайомилась 13 дитячим клю- Оом в Ьуенос Айрес. Це чудо ва установа! Бона гуртує дітей для культурної розваги та для виявлення дитячої ініціятиви. На сходинах дитячого клюбу дається зарання приготована програма, а потім поза програ мою передбачена перекуска та кермовані гри. >1 подумала над тим, чи <не можна о перенести цього на наш грунт, ь українській дитя чій світлиці можна б згуртува ти дітей від 4-ох ДО І4 років. Діти часто нудьгують у шко лах українознавства і розважа тись ідуть у чуже середовище. А ми повинні забезпечити їм розвагу в українській атмосфе рі. А для цього дитяча світлиця — найкраще середовище. Тут діти пізнають одне одного, за- вязують дружбу, тут дається їм нагода розвинути свої здіб ності та виявити ініціятиву. Ме ні здається, що гарно органі зована сітка дитячих світлиць була б одним із чинників, що забезпечував би молодь від де націоналізації. Отже винесла я цю думку на сходини Союзу Українок Ар гентини. Мене піддержали. Зві сно, нам бракувало постійно го й гарного приміщення, як його має Жіноча Християнська Організація. Але в -нашому У- країнському Домі ми могли ді стати раз на місяць дві малі кімнати. І це нам вистачало на початок. Почалась підготова. Ми піді брали гурт дітей із тих, що хо дять до школи українознавства і почали в суботу пополудні підготовляти програму. Спер шу не були ми згідні, чи готу вати дитячу пєску, чи коротші виступи. Але потім погодились у тому, що потрібна завжди ко ротка інсценізація, а крім того пісня з рухами чи гра. Рух, ак ція — це завжди захоплює ма лого слухача. Окрім того булі* одна-дві деклямації, а часом і дитячий хор. Для підібрання матеріялу ду же нам стали в пригоді книжки Марії Юркевич. Для кожної по ри року там є інсценізації й віршики, а також пісні з руха ми. Для дитячого хору ми по шукали співанника. Колись дав но я доволі добре грала на фортепіяні, але багато років не вправляла. Тепер я рішилг для української дітвори відно вити це вміння. Придбала ноті* дитячих пісень, переграла кіль ка разів і запропонувала себе на акомпаніятора. За чотири суботи ми підго тували перші сходини нашо" дитячої світлиці. Коли згадую, їх тепер, то смішно стає, як мт всі тоді хвилювались. Було г чого хвилюватись: костюми ви кінчували матері r останню хвилину, хор ще не був зіспіва ний, а мала декляматорка мо гла в кожну хвилину забути свого вірша. Але ми хотіли вжо почати. Ішло нам не так п р о високий мистецький рівень на ших виступів, як про можли вість зустрічі нашої дітвори. І сходини стали великим успі хом! Дітвора ледве вмішалась у-наших тісних кімнатках. Бать ки були дуже вдоволені, мате рі п оп р и н оси л и все печиво длт підвечірку й овочі, а ми тільки подали чай, Ціле недільне по| / полуднє миттю пройшло. Роз гарячених, розбавлених дітей ледве можна було намовити ро зійтися. І зараз же почали ми готува ти чергову програму. Щоб не перетомлювати дітей ми деякі точки повторювали, наприклад, якусь розучену пісню чи гру з рухами. Тільки старались при тягати все нових дітей до про грами, щоб усі привикали ви ступати на сцені та якнайбіль ше були заінтересовані у клкн бовій роботі. Згодом наш круг малих „акторів, співаків і де- кляматорів“ зробився постій ним і вже значно легше було підготувати програму. Коли якась дитина захворіла чи ви їхала, зараз була на її місце друга. Дійшло до того, що в нас сходини відбувались щомісяця без великого зусилля. У школі українознавства нам допомага ли, вивчаючи деяк.і віршики з дітьми. А коли не було змоги підготувати нової інсценівки то ми повторяли давню (ко стюми готові), бо діти дуже радо бачать щось удруге, що їм сподобалось. Великої зручности вимагас також кермування грою дітей, що наступала звичайно після перекуски. Та це окрема тема і я хотіла б, щоб про неї висло
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
