Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЛИСТОПАДОВА НІЧ Була ніч. Львів затих. Гордий замок дрімав. Юр задумався в тузі осінній, Дрібний лист опадав І стелився з дощем по камінні. „Встань! Доволі вже сну, Туги — болю кайдан! Встань, що був ти віками закутий! Глянь на землю свою, Де лютує тиран! Визволяйся, Народе могутній !*4 Рівномірний розподіл сил Десята Конвенція СУА вине сла ухвалу, що до слідуючої треба збільшити членство на1 25%. Аналізуючи цю ухвалу приходимо до висновку, що не тільки слід збільшити членство, але слід подумати й -про вико- ристання-розподіл наших ак тивних, провідних сил у всіх Відділах СУА. Справа сили в організовано му житті має велику вагу. Во на тоді успішно розвязана, ко ли всі клітини рівномірно пня- цюють і одна одну підсилює. Як це виглядає на теоені СУА? СУА мав великі досягненню до приїзду нової іміграції. Зда валося, що в широку сітку Від ділів СУА включаться сотні, коли не тисячі жінок нової емі грації. Досвід одних і других. зро зу м ін н я спільних завдань сполучать їх в одну міцну гро маду. З таким бажанням виїздили ми до ЗДА. в такій надії сер дечно зустрічали нас наші се стри зі СУА. Та, нажаль, і вели ку шкоду загальній справі — не обопільне сподівання піш ло зовсім іншим руслом. Між одними і другими виринули спірні думки, недоцінювання, а вслід за тим і непорозуміння. Це дало притоку до творення окремих Відділів із новопри булих. Ця розвязка — хоч ма ла своїх прихильників і против ників — до деякої міри притяг нула жіноцтво нової еміграції Та що з цього вийшло? Живуть тепер Відділи СУА одні з давньої еміграції, другі мішані і треті виключно з но вої еміграції. За кілька літ пра ці Відділів, у тому складі член ства, можемо й повинні зро бити висновки. Перші Відділи гуртують стар ших членок. Своєю відданою працею впродовж 20'—ЗО літ дали українській справі все, що було в їх силі і спромозі. Вони то творили тут українське жит тя, включали свої сили у працю других організацій. Жили поді ями рідного краю, раділи його успіхами, допомагали мораль но і матеріяльно і боліли його недолею. На українські цілі зло жили за 25 літ чверть міліона долярів. їх ініціятивою створе но СФУЖО. Та десятки літ життя і важкої праці залишають свій тягар на духовій і фізичній силі людини. Це той нормальний фізіологіч ний процес, якому протиста витись годі. Ці старші, досвід чені в громадській праці жін ки щиро бажають нової ініція- тиви, нової енергії, одним сло вом — піддержки від молод ших, щоб іти ритмом пошире ної праці СУА. Ця допомога їм належиться і цього вимагає від нас загальне добро справи. Ось я на місячних зборах од ного Відділу, щоб його закти- візувати. Прибуло біля ЗО чле нок. Усі вони, коли не бабусі, то прабабусі. Старенька голова Відділу дрижачою рукою щось записує. Довго обговорюємо недоліки праці Відділу, можли вість покращання праці і т. д. Під кінець почула: — Так, місис, ми працювали, як уміли, робили підприємства, збирали центи і допомагали старому краєві і тут, нікому не відмовили допомоги... Бо то на нашу Україну все йшло... Що зробити, постарілись! Нема нам помочі від нікого. Думали „крайові” поможуть, а де там, ніодна не прийшла. Хоч і роз- вязуйте Відділ... Але жаль, ду же жаль, 19 літ стояли в СУА, а тепер... 1 покотились з очей сльози українки-патріотки. Можливо таких Відділів не багато, але коли їх пять чи де сять, вже є поважна причина приділити їм уваги і глибоко призадуматись над належною розвязкою цієї справи. Коли вернемось думками до часів між війнами, то перед на ми встає ясна картина духової єдности народу і тісна звязь співпраці в усіх ділянках. При гадується ідейне жіноцтво, що десятки кілометрів їхало важ кою дорогою на наші села, щоб піднести духовий рівень народу та закріпити національну сві домість. Або ті молоді інструк торки, що йшли село за селом, щоб повчати жінок про госпо дарювання. Це були часи від- даности й досягнень. Ішли в на род — для народу. Скільки то було труднощів, переслідувань, арештів... Духа й ворог не зміг вгнути! Цю світлу справу єдности і співпраці нам слід продовжу вати й на еміграції. Немає двох Україн, не може бути й поділу українського народу, бо є тіль ки одна велика ідея, а вона для нас усіх свята! Роздріблення наших сил іде на втіху ворогам. „Заметім вог нем любови межі” — такий за повіт лишила нам поетка. Станьмо вище всіх упереджень до тісної співпраці у Відділах СУА, щоб кількість Відділів і членок ішла в парі з якістю праці. С. О. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top