Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Це мої старші сестри... (Докінчення зі ст. 6) вилась фахова педагогічна сила. За два роки такої праці ми вже могли братись за більші завдання, як наприклад, Шев ченківське свято для дітей. Та й не знали ми, що вже недовго нам втішатись: ми стратили приміщення для наших сходин. А другого в центрі міста не так легко дістати й ми мусіли цю корисну роботу припинити. Та коли нам не вдалось її продовжувати, тому й хочу по ділитись нашим досвідом із іншими центрами поселення. Коли є приміщення, то справді легко поставити таку працю на віть там, де немає школи укра їнознавства. Бо влаштувати раз на місяць сходини з програмок — це може й зовсім малий гурт без спеціальних фахівців. Правда, найкраще було б, іцоґ. дитяча світлиця була постій на, себто мала своє приміщен ня, відповідно прикрашене, так, як це в дитячих клюбах у світі буває. Але це ціль, до якої тре ба змагати. А покищо можнп почати і найнятих кімнатах, ко ли б тільки вони були привітн; та відповідні для виступів. За- значую, що тут навіть сце нічного підвищення непотріб но, коли його немає. Леся Укра їнка виводила в Колодяжном; цілі сценічні картини для свог(? дитячого окруження у великі/’ кімнаті. Головне, щоб знайшовсь гурт організаторів такої світ лиці. Для цього як не можш- краще надається жіноча орга нізація, що гуртує матерей учительок та жінок доброї во лі. А вони найкраще це зумі ють перевести. Ціна Онацькг ДИТЯЧІ ФІЛЬМИ ЮНЕСКО влаштував конференцію дитячого фільму в Локарно. Зїхалися фільмові продуценти, педагоги і пси хологи. Зустріч дала дуже цікавий вислід. Всі резолюції пройшли одно голосно. Постановлено домагатись звільнення дитячих фільмів від опо даткування, міжнародньої листи ко рисних дитячих і молодечих фільмів і втягнення фільмів у шкільні про грами. усе, включно до стін, нібито шукаючи за зброєю. А вже най більше горе, коли одного ран ку забирають батька. — Дивіться, дивіться! Кри вого будуть вішати, тішаться сусіди-поляки. Ще й сьогодні цей образ мені перед очима, так вбився в память малій дів чинці. Батько йде між двома посіпаками, на голову вищий від них. А голова ця ніяк не гнеться вниз перед людським глумом та насмішками. Тільки минаючи нашу хвіртку, тато пе рехрестився. Дорогий наш тато! Батька поляки не повісили, але він відсидів у Бриґідках півтори року, так само, як Ма рушка й Юля. Вернулись вони всі до хати та не встигли ми ними натішитись, коли знову батька забрали. Цим разом від сидів знову півтори року у Домбю. Це були дуже тяжкі ча си для нашої родини. А сестри мої на волі станули перед проблемою — що даль ше? Тут заважила думка Юлі — закінчити освіту. Взялись до книжки Марушка й Юля, зро били так і їхні товаришки й то вариші, що їм старшинський однострій замкнув вступ до у- ніверситету. І ось бачу своїх старших сестер, як вони самі, або в гурті своїх товаришок працюють, вчаться. З того часу залишилась у нас чимала біб ліотека, що потім мені дороста ючій стала в пригоді. Окрім на ших клясиків я знайшла там Косинку і Тичину і пригадую собі як дуже вони захоплюва лись його „Соняшними кларне тами” По році дістали мої сестри вчительські дипльоми. Та їх че кав ще один гіркий досвід, що заболів їх на все життя. У Льво ві не знайшлося для них віль ної посади! Куди вони не пі шли б, а вони всюди пробува ли — було все занято й пере повнено. Мовляв, коли б вони скорше прийшли, ще пів року тому... На відповідь сестер, що вони не могли скорше за кінчити, бо брали участь в обо роні Львова й за те відсиділи, почули таку відповідь: — А чи я вас там посилав? Оттакими памятаю своїх се стер. Передо мною дві світлини. На одній із них група стріль ців УГА, а посередині моло денький старшина. Це хорун жий УГ А Марушка Кривівна, що відзначилась у боях за Львів. А на другій світлині дівчина з чорною гривкою над очима. Вона у сірій військовій шинелі, з важкими чоботами на ногах. На голові в неї біла хустинка, а на рукаві біла опаска з чер воним хрестом. Це медсестра Українського Червоного Хреста Юля Кривівна. Це мої старші сестри. Олена Каратницька У травні ц. р. подали ми сильветку нашої співробітниці Юлії Писаревої, що померла ненадійно в Англії. На наше прохання сестра покійної зла дила спомин, що насвітлює її ролю в листопадових днях. — Ред. ЗАКЛИК КОМІТЕТУ УКРАЇНОК КАНАДИ З нагоди 70-ліття жіночого руху Комітет Українок Канади, створений із представниць Ор ганізації Українок Канади, Ліги Українських Католицьких Жі нок і Союзу Українок Канади, видав заклик до жіночих орга нізацій у Канаді. Покликуючись на важкий шлях української жінки впродовж 70 літ та її ося- ги, гірипоручає Відділам КУК відзначити ці роковини гідно і врочисто, починаючи від міся ця жовтня. Там де Відділів Ко мітету Українок Канади нема, повинні це перевести клітини жіночих організацій, що його творять. Заклик підписала президія КУК, а саме Марія Дима, голо ва, Д. Гаврисишин, рек. секр., С. Бубнюк, кор. секр. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
