Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Митрополит Шептицький — меценат жіночої освіти (Перша жіноча гімназія у Львові) Одним із головних кличів українського жіночого руху, що його підкреслила Наталя Кобринська, була справа жіно чої освіти. Вже в 1890 р. укра їнське жіноцтво за ініціятивою Н. 'Кобринської вислало мемо- ріял до австрійського уряду у справі допущення жінок до уні верситетських студій. На пер шому жіночому вічу, що його зорганізувала Н. Кобринська 1891 р. у Стрию справа ство рення жіночої гімназії і досту пу до університету була голов ним домаганням жіноцтва. 'Коли в 1900 р. допущено жі нок частинно до студій на уні верситеті, то доступ для них був трудний, бо дівчата мусіли гсчитися приватно і здавати іс пити в хлопячих гімназіях. У 1904 р. Кружок Українських Дівчат, що згуртувався зде більшого із студенток, знов скликав віче у Львові, домага ючись від уряду створення ді вочої гімназії. Та австрійська влада не спішилась її творити. Цю прогалину виповнив своїм рішенням і матеріяльним уфун- дуванням Митрополит А. Шеп- тицький. У 1906 р. він доручив СС. Ва- силіянкам, що вели в тому часі дівочий інститут у Львові при вул. Зиблікевича, зорганізува ти дівочу гімназію. На ту ціль він закупив для Сестер сусідну реальність при вул. Длуґоша. Обі садиби 'були получені ра зом великим городом, що пре гарно надавався на влаштуван ня навчальної станиці. Зорганізувати в тому часі ді вочу гімназію не було легкою справою для ОС. Василіянок. Поміж ними не було тоді вчи тельок із вищою освітою. Гім назія мала бути клясичною (з 8-річним навчанням латини і 6- річним навчанням греки), бо тільки так давала повний вступ на університет. Та ігуменя ма- настиря СС. Василіянок, мати Володимира Філевич, відважно взялась за таке діло. До нав чання притягнено відповідних учителів із поміж тодішніх львівських педагогів. Першим директором став о. д-р Ст. Кар- хут і в 1906 р. відкрито восени першу клясу. Гімназія розросталась і тре ба було дбати про нове примі щення. Перенесено її до будин ку Українського Педагогічного Товариства при вул. Потоцько- го. Згодом цей будинок заку пило українське громадянство на сиротинець ім. Митр. Шеп- тицького (за гроші зібрані з нагоди повороту Митрополита з заслання). Тоді знов треба було перенести гімназію до Академічного Дому при вул. Супінського. Але потреба Ака демічного Дому для вжитку студентів змусила СС. 'Василія нок вибудувати новий будинок при вулиці Длуґоша. Як бачимо — нова навчальна станиця зазнала чимало змін. Достосувати її до біжучих по треб шкільництва та перевести через усі перенесення, вимага ло великих фондів. Все те по кривав патрон і основник цієї школи Митрополит Шептиць кий. Я мала честь і щастя вчитись у тій гімназії повних 8 літ і мешкала в інституті. Всі ті справи ми, учениці тієї школи, спільно переживали, хоч і не були ще тоді свідомі повної ва ги усіх труднощів. Та памятає- мо, що коли виринали клопоти і загроза викинення з будинку — мати ігуменя Володимира, її заступниця мати Віра одягали свої „мантилі” і йшли на авді- єнцію до Митрополита. Тут знаходилась зараз же або тро хи пізніше якась розвязка. і. Та допомога Митрополита була не лиш організаційної чи матеріяльної натури. Він по стійно опікувався школою, слідкував за її розвоєм, посту пом у науці й вихованні. Склад педагогів був дбайливо дібра ний і Митрополитом затвер джений. Дальшими управите лями гімназії були незабутній виховник і катехит о. Лежогуб- ський, д-р В. Щурат, а вкінці о. В. Лициняк. У педагогічному складі бачимо перших наших гімназійних учительок, що то ді покінчили університет, як Ол. Охримович-Залізняк, Ме ланін) Бордун і Олену Береж- ницьку-Будзову. Із професорів слід згадати д-р Белея (філо софія і мат. науки), д-ра Гор- динського, проф. Радзикевича, о. д-ра В. Лабу. У всіх кінцевих іспитах брав участь сам Митрополит, а на віть ставив питання при матурі, щоб допомагати матуранткам. Сам часто відвідував гімназію в часі шкільного року, а ще частіше інститут. Тоді він ішов разом із гуртом учениць на го род і розмовляв із ними, випи туючи їх про їхню працю, жит тя й заміри. Кожного року в на- вечеря св. Андрея — не зважа ючи на свої обовязки -- Митро полит був присутній на святоч ному концерті, що його ула- джувала гімназія на його честь. Після концерту відбувалася ве черя в честь Митрополита і го стей, а ми — інститутки тіши лись, бо того вечора відбува лась вечірка й для нас. До першої світової війни це була одинока жіноча гімназія в Галичині. Вона дала кадри жінок, що покінчили вищі сту дії, а також таких, що стали пе редовими громадянками. Від- значуючи 70-ліття жіночого ру ху українське жіноцтво з гли бокою вдячністю згадує світлу память Митрополита, що зро зумів вагу освіти для жіноцтва і допоміг створити першу ді вочу гімназію в Галичині. Ірина Павликовська ОСОБИСТЕ Невимовне горе зустріло на шу містоголову в Дітройті Ка терину Хомяк. Важкий удар до лі забрав їй ненадійно її дружи ну, бл. пам. Івана Хомяка. Гли боко розуміючи її страждання, висказуємо їй наше щире спів чуття. Головна Управа СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
