Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
женням укр. народу під Поль щею. На спільних сходинах, у- лаштованих головою Укр. Сек ції, Бл. Барановою для през. Cam і lie Drevet взяли участь на ступні члени Української Сек ції: д-р Марта Олесницька-Руд- ницька, д-р М. Дзеровичева, М. Колтунюк, Ол. Залізняк, Ір. Ти- совська і Блянка Баранова. Присутні зясували французькій поезидентці тяжкі політич ні, культурні, соціяльні і госпо дарські умовини, в яких прине волений жити український на рід в Польщі. -Пані Древе зая вила, що Міжнар. Ліга буде ін- тервеніювати відносно цих справ у польськім уряді. Опісля члени Укр. Секції об- знайомили п. Древе з україн ськими культурними установа ми у Львові, а 'саме Нац. Музе єм, 'музеєм і бібліотекою- HTLU, жіночою гімназією і фаховою школою ОС. Василіянок, катед- рою ов. Юра і їпрочим. На про хання презиДентки Бл. Барано ва виєднала для неї авдієнцію у митр. А. Шептицького, на якій теж була присутна. Замовлена півгодинна авдієнція тривала півтори години і наш Митропо лит своєю блискучою фран цузькою розмовою так захопив паню Древе, що вийшовши з митрополичої палати сказала до Б. Баранової: „Знаєте, мені здавалося, що це самий Бог передімною” У 1930 р. восени Польща пе ревела відому в цілому світі „пацифікацію” українського населення у Польщі. Тоді Укра їнська Секція Ліги Мира і Сво боди звернулась із гарячим проханням до ген. секретарки Ліґи в Англії — приїхати до Га личини і на місці приглянутись цій мартирології українського народу у Польщі. На цей наш заклик приїхала міс Шіпшенкс до Тернополя, до Блянки Бара нової, як голови Укр. Секції Лі ґи і перебула в неї два дні. У тому часі в асисті відпоручни- ків наших політичних організа цій відвідала спацифіковані по ляками села галицького Поділ ля. З Тернополя виїхала міс Шіпшенкс до Львова, де ще раз відбула нараду з Укр. Секцією Ліґи Мира і Свободи і Союзом Українок. Тоді то звернулась Мінародня Ліґа до польського уряду з вимогою припинити подібні жорстокі методи у вза єминах з україн. населенням. Коли з весною 1931 р. при були до Галичини англійські журналісти та знов спинились у домі Баранів у Тернополі, щоб оглянути шкоди пацифі кації, польська поліція, по від- їзді кореспондентів заарешту вала Блянку Баранову. Рівноча сно перевела ревізію в її меш канні, шукаючи за паперами Укр. Секції Ліґи. Однак тих па перів не знайшла, бо вони були добре заховані. При допиті Блянці Барановій закидувано цей звязок, як головне обви нувачення. Одначе за браком доказів, після наради директо ра поліції, гол. прокуратора і президента вищого суду, випу щено Б. Баранову на волю. У- країнська Секція Ліґи могла дальше продовжувати працю. Ясно, що про діяльність Укр. Секції Ліґи не можна було по давати вісток у нашій пресі з огляду на її для польських у- рядових чинників нелеґальний характер. 'Коли в 1933 р. большевицька влада переводила на Україні в нелюдський спосіб штучно ви творений голод і в цей спосіб серед найтяжчих страхіть ви мордувала міліони українців, Українська Секція шукала до ріг, щоб світ про це довідався і в тій цілі вислала обширний меморіял до Міжнар. Ліґи М. і Св. в Женеві, в якому зілюстро- вано ці нечувані в історії мето ди масового мордування. Та Міжнар. Ліґа в своєму письмі до Укр. Секції висказала вправ- ді співчуття українському на родові і подала, що їм відома ця фатальна акція большевиць- кої влади, бо якраз вернувся з України папський леґат, який на власні очі бачив ці страхіт тя, однак ширшої акції в цьо му напрямі Ліґа не розвинула. Б,о це був початок занепаду розквіту цієї колись дуже впли вової міжнародної організації. Дальші наші взаємини з Лііґою та їх закінчення слід обговори ти в окремій статті. Блянка Бачинська ВИХОВАННЯ ДИТИНИ І СЕРЕДОВИЩЕ (Закінчення зі стор. 1) у віїці 3—14 літ раз у місяць при забавах чи грах. Діти виводять якусь сценку, потім іде спіль ний підвечірок, дальше гри і забави, кермо в ані ви х о в н иц я - ми. При тім ді'ти розвивають знання мови, зживаються зі со бою та усуспільнюються. 3. Гуртування молоді від 6-го року життя вгору раз на тиж день — на -своєрідних курсах українознавства, які з часом можуть перейти на звичайні курси українознавства. При всіх трьох вичислених видах зустрі чей молоді слід памятати про танки, співи, вільноручні виро би та спорт. Виховна ділянка є така мно- гогранна, що в ній може знайти себе кожна українка без огляду на її знання чи освіту. Виховна ділянка є засаднича якщо йде про збереження українського народу й тому на тій площині мусить бути ідеальна співдія всііх% негамована ніякими роз ходженнями. Творячи чи співпрацюючи у творенні українського середо вища для молоді, не забуваймо, що воно мусить бути глибоке своїм змістом. Діти при грах і розвагах лривязуються до всьо го, що рідне. А знаючи багато про свій народ, його минуле, культуру і досягнення, не .попа дають у комплекс меншеварто- сти. Вони стають свідомі свого по-ходження і горді на нього. Це не значить, що вони не ма ють знати вартосте своєї кра їни поселення. Ні! Українські діти у нових країнах мусять ви ростати в засаді „чуже шануй, а своє люби“ Тільки пошана і знання мови, культури та істо рії країни в якій живуть, спле тені в гармонійну цілість з гли бокою любовю до рідного краю і всього, що українське, дасть нам змогу виховати укра їнську людину повноварті'сну під оглядом моральних чеснот, спертих на вірі в Бога та висо кій етиці громадського й між національного співжиття. Олена Климишин Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top