Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українська Секція Ліги Мира і Свободи В часі поміж конгресами скликувала Міжнар. Ліґа інтер національні збори поодиноких комісій. І так у 1927 р. скликано у Відні Комісію Сходу Европи, на якій заступали Українську Секцію делегатки: Софія Дні стрянська й Олена Січинська- Левицька. Обі референтки ре ферували за вказівками Укр. Секції про політичне положен ня українськоого народу. В 1928 році Міжнар. Ліґа відбула в Же неві інтернаціональні збори Комісії „національних меншин“ На ці збори виделеґувала Укр. Секція з краю сенаторку Олену Левчанівську, що французькою мовою зясувала в довшій про мові політичні умовини, в яких живе український нарід у Поль щі. її промова викликала в Же неві помітне враження. Повернувшися до Львова, го лова Укр. Секції скликала при людні сходини, на яких прохала сен. Левчанівську передати звіт із своєї праці в Женеві. Тоді ди ректор польської поліції у Львові, Райнлендер, візвав Блянку Баранову й заявив їй, що вона особисто буде відпо відати перед польською вла дою за кожне слово, яке впаде на цих сходинах і додав, що в Польщі ніяка нація не має пра ва творити самостійних органі зацій, що входять у склад ін тернаціональних централь, а тільки може діяти як одиниця, в рамах відповідної польської установи. Блянка Баранова за явила на те, що в нас немає нія кої української організації, яка входить в інтернаціональну ор ганізацію, а вона (Баранова) є особисто членом Міжнар. Ліґи в Женеві (бо таке було дозво лене). На цих сходинах увесь час був присутній польський полі- ційний комісар. Тому рішено обмежитись тільки до доповіді Бл. Баранової про політичне ді яння Міжнародньої Ліґи в світі, а сенаторка О. Левчанівська ви голосила свою доповідь у зам кненім кружку наших людей. Від цього часу польська полі ція стежила за членами Україн ської Секції Ліґи, а зокрема за їх листуванням із закордоном, бо польський уряд підтягнув звязки якоїнебудь організації з закордоном під параграф шпіо нажі. Коли Міжнародня Ліґа М. і Св. скликала в 1929 р. світовий Конгрес у Лондоні й Укр. Сек ція виделеґувала з краю Блян ку Баранову, польський уряд відмовив їй видання паспорту, так, що на цьому конгресі у- країнської делегації не було. Тільки Укр. Секція з краю ви слала обширний меморіял, об говорюючи в ньому політичне положення українського наро ду під Польщею. В цьому мемо рандумі зреферовано між ін шим про переслідування поль ським урядом Укр. Православ ної Церкви на Волині, Поліссі, Підляшші й Холмщині, нищен ня поляками укр. православних церков і пр. Зокрема зреферо вано справу високого шкіль ництва в Польщі й примінення „нумерус клявзус“ до україн ської студентської молоді на польських університетах, не- принимання до урядів україн ських урядовців, перекидання українського вчительства в ко рінно польські землі, кольоні- зування українських територій польськими кольоністами (ма зурами) і пр. Вислано теж від Укр. Секції до президії конгре су Міжнар. Ліґи депешу, в якій повідомлено, що польський у- ряд відмовив паспорту україн ській делегатці. Від часу, коли польські уря дові чинники підтягнули справу існування непольських інтерна ціональних організацій в Поль щі під параграф шпіонажі — Українська Секція Ліґи М. і С. пішла в підпілля. Не всі члени Секції погоджувалися з її неле гальним становищем у Польщі (хоча на укр. територіях), од нак більшість була за тим, щоб Укр. Секція діяла дальше, дар ма, що прилюдних зборів ула штовувати не могла. На весні 1929 р. (може ця да та не є точна) приїхала до Львова президентка Французь- МАРГАРИТА СТІТ ЧИРЧ Американська парлямеі*тари- стка, що звеличала своєю при сутністю наше свято 70-ліття жіночого руху в Шикаґо, вже добре відома українкам того міста. Вони мали нагоду приві тати її на концерті Капелі Бан дуристів і вручили їй квіти від 22 Відділу СУА. Тепер вона від гукнулась на запрошення укра їнського зорганізованого жі ноцтва та прибула дня 17 жов тня на наше свято. Маргарита Стіт Чирч відбу ває у конгресі уже другу свою каденцію. Вона є магістром по літичних наук (Колумбійський Університет), працювала як психолог у державній суспіль ній службі, а по одруженні ра зом із чоловіком увійшла у по літичне життя. Діяла в управі різних виховних організацій та суспільної служби. У Конгресі вона є членом кількох комісій, де часто виступає. Недавно то му відбула разом із трьома ін шими послами дослідну подо рож по Тихому Океані й Дале кому Сході. їх звіт про відно сини в Індокитаю став пізніше підкладом для американської політики в тій частині світу. М. Стіт Черч є матірю трьох дітей. Два її сини перебули другу світову війну у війську. кої Секції Жін. Ліґи М. і Св., щоби ближче обзнайомитися з Українською Секцією і поло
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
