Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Євгенія Розгін Марія Недужа 3) Черга посувається поволі, Марія стоїть із своїми гіркими думками. Льодовий вітер заду ває за комір і в рукави. Ноги коцябнуть. Вона й не помітила, як до неї підійшов приятель їхньої родини, молодий веселий науковець. Підійшовши до Не дужої, що зібгалася, посиніла від холоду, він звернувся до неї словами Руданського — „Мо роз тіло обіймає, мороз душу камянить...” не знаючи який тя гар у неї на душі. Марія вийшла з черги, відвела його набік і в тон йому продовжує: „І живіт, як гріб, запався, об лізає голова, і остання догаряє наша свічка лойова” — Не жи вемо, а висимо на гачку, за який час від часу ҐПУ смикає! — У вас якісь неприємності? дивлячись їй в обличчя питає приятель. — Неприємності мене пере слідують з 1922 року, від коли почалось арештування мого чоловіка, а зараз мої неприєм ності збіглися в кут і мене при тиснули. Поглянувши навкруги, вона продовжує: — Тодося знову заарештува ли, мене викинули з науково- дослідного інституту, заборо нили працювати в галузі літе ратури. Помовчавши Марія до дає. — Треба шукати нової пра ці, треба дбати про нову квалі фікацію. Приятель хотів вилая тись на адресу влади, але Ма рія зупинила його і нагадала, що він хотів переглянути львів ські журнали, нехай зайде і ві зьме їх. По жовтневих святах повер нувся додому Тодось. На цей раз він відсидів у ҐПУ майже два місяці. Застав дружину зі зломаною рукою, і як тільки видужала, він виїхав до Мо скви, де було безпечніше і спо кійніше для українців. Та й ма- теріяльне життя було набагато краще, аніж в Україні. Більшо вики за рахунок України — по рівняно добре харчували на селення Москви, Ленінграду й інших московських центрів. Минуло кілька місяців. Марія Недужа виміняла свої розріз нені дві кімнати на кватиру з двох кімнат на Сумській вули ці. Тут вона жила з дочкою і матірю, а Тодось влаштувався в Москві, хоч жив напівлегаль но і час від часу навідувався додому. Кватира Недужих була ввесь час під наглядом ҐПУ. Двірни кові доручено слідкувати за нею і як би Тодось зявився — донести ҐПУ. Одного разу під час відвідин ҐПУ її кватири, Марія заявила, що розлучилася з чоловіком, і він виїхав до О- деси. Проте, вони однак не за лишали її в спокою, відвідую чи час від часу і допитуючись про її працю і місце перебу вання Тодося. З багатонадійної літераторки— стала кваліфікованим хеміком. Закінчила курси лаборантів при хемічно-технологічному інсти туті і за видатні успіхи на цих курсах — їй запропонували по саду технічного асистента при одній з катедр цього інститу ту. Знову увійшло її життя в норму, бо мала засоби для у- тримання родини. Та не мала спокою, бо щоденні турботи за чоловіка, що десь скитався на чужині, а головне жахливий терор, що почався в часи Єжов щини і чергові жертви, що пла тили своїм життям — не давали їй спокою. Щоб хоч трохи забутися, Ма рія шукала собі розради в но вій праці, в день в інституті, а увечорі і в неділі — над улюб леною літературою. Вона знову переглядала свою дисертацію, переробила і значно поширила її, бо тепер, коли минула по треба пристосовуватися до ви мог „рецензентів” Марія з за хопленням працювала над те мою про постать жінки в твор чості Шевченка. У неї виникла думка написати працю про мо ву Марка іВовчка, про біблійні мотиви у творчості Лесі Укра їнки і взагалі присвятити себе праці над літературною спад щиною українок-письменниць. В такому стані застали її роки 1939—1941, себто — переддень другої світової війни. * * Весна 1951 року. Війна на за ході. Марія Недужа очікує, що вона перекинеться і на схід. Во на певна, що війна неминуча, а в цьому бачить вихід із жахли вого ста.новища не тільки для її родини, а й для цілої Укра їни. Вона певна, що німці розі- бють москалів, а тоді українці зможуть знов збудувати свою державу, як було колись у 1917- 1920 роках. Яка маленька Сло ваччина, а стала незалежною державою, звільнилася від че ЗАМОВНИЙ ЛИСТОК Замовляю як Різдвяний дарунок твори Лесі Українки ан глійською мовою „ДУХ ПОЛУМЯ“ й прохаю вислати на таку адресу: Імя й прізвище Адреса: Замовляє: Імя й прізвище Адреса: Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
