Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XI. ГРУДЕНЬ, 1954 Ч. 11 Виховання дитини і середовище Три засадничі чинники впли вають ,на виховання дитини. Це родина, школа і церква. Та, як що йде про виховання молоді в загальному, то являється ще один, може й найважніший у своїх наслідках, а це середови ще. Середовище-довкілля в рід нім краю було тісно звязане з тими трьома, головними чинни ками й не було окремою вихов ною проблемою. Тут ,ВО:НО по найбільшій части чужомовне і тому приносить багато турбоч батькам, які ,не можуть його скоінтролювати. Туди входять кіно, вулиця, ’ну, й література які Є ЦІЛКОВИТО вийняті з-піл контролі матері-українки, а як: ніяк не вміщаються в те, що мк називаємо українською духові- стю і що ми, матері, за вся ку ціну хотіли б зберегти у сво їх дітей. Читаючи в пресі про різні менше чи більше зорганізовані виступи дитячих банд, про те, як звиродніння і злочинність росте у малолітніх, страх огор тає серце, що наші діти чи ті, тут роджені, чи ті, які ми з та ким трудом зберегли 'ВІД боль- шевицької „демократизації", могли б пропасти у злочиннім чи неморальнім середовищі. Це каже бити нам у дзвін тривоги, творити своє середовище, по могти матері, яка часто мусить сп і в п р ац ю в а ти у м а те р і я л ь н і м удержанні родини — зберегти українські діти. Дати нашій мо лоді середовище в нашім стилі, де виявила б себе українська високоідеалістична духо;вість і традиція. Одним словом, де ми могли б виховати, чи радше до повнити попри родину, церкву й школу виховання української людини, за ліквідацією якої в усій духовій глибині йде бій на рідних землях. Яке відношення СУА до пору шеної проблеми? Воно таке пряме й ясне, як ясний і при родний звязок матері з її влас- ною, рідною дитиною. Виховні труднощі не можуть бути роз- вязані без участи матерей. Не можуть найкраще зорганізовані виховні інституції — чи то гро мадського, чи професійного ха рактеру виховати покоління без співпраці і то дуже тісної з матеріями. СУА організація матерей, учительок та загалом жінок, мусить бути тим чинни ком, що дуже тісно співпрацює з нашими виховними установа ми. Не вдіє нічого ніодна наша громадська установа у справ; виховання, як їй не поможе у тому ділі мати — ота перша і майже одиноко відповідальна все і всюди за свою дитину ви- ховниця. Над цими завданнями повин ні тепер застановитись Відділи СУА. До Відділів СУА прийшов не давно тому виховний обіжник. Просимо його передискутувати дуже докладно на сходинах, по кликати до життя виховну ре- ферентуру та стати до повної співпраці з усіми виховними установами, що діють на вашо му терені, або якщо таких уста нов немає, дати почин до їх заснування. Ідучи слідом за виховними статтями нашого журналу, по стараюся представити три види організації укра-їського середо вища для українських дітей чи молоді. Мусимо мати при тій роботі те на увазі, що молодь своє середовище, згл. затвер джені фонми його існування, має. Молодь живе в українській атмосфепі. Думаю п р о Пласт, СУМА або ОДУМ. Нових гур тів не слід творити. Нашим о- бовязком є тісно співпрацюва ти з ними. Уряджуючи імпрези, слід запрошувати молодечі ол- гаї-ьз&дп до участи. Це поможе їхнім членам набути громад ського виховання, а самим ор ганізаціям придбаємо право громадянства, трактуючи їх я* повнсвартісний громадським чинник. Розділюючи дохід з ім през, не можемо забувати про виховні цілі. Та коли йдеться про наших найменших, значить діте^уяких ще до молоді підтягнута не можна, то тут справжній кло піт. Ті діти, як мені відомо, є майже зовсім позбавлені рідно го товариства. Думаю про ді- іей у віці від 3- 15 літ. Тут ми мусимо прийти з поміччю ма терям у вихованні, вибираючи одну з поданих форм педаго гічної праці Відділів СУА за лежно від віку, заінтересуваиь чи інших умовин на даному те ремі. 1. Світлиця, де діти від 3—5 л;т могли б збиратися кілька разів у тижні. Форма добра для тих осередків, де молодь від 5—15 літ чи вище має вже своє середовище. Йдеться про те. щоб малі діти в гурті одноліт ків, вивчаючи віршів, пісень чи казочок, засвоювали це все най перше у матірній мові. Перехо дячи потім по 5-тім році життя в чужомовне, шкільне середо вище (враз із приятелями зі світлиці) вони вже творять певну групу, яка себе знає, вміє вивести гру чи пісеньку, не ра нить своїх малих сердець, попа- даючи в комплекс меншеварто- сти, як це буває, коли прихо дять до чужого середовища о- диннем. Друге: така світлиця — не фундамент під рідне вихо вання. Діти автоматично з тієї світлиці пеоеходять до першої кляси курсів українознавства. 2. Світлиця, яка гуртує дітей П іпгшогокрнжі ия ГТПО
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
