Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Пятачок Був собі грошик - пятачок. Кругленький та блискучий. Не сла його в руці Маруся. Ішла Маруся понад річку. Було тем но надворі. Сказала Маруся: — Я дуже боюся! — і побігла скоренько до хати. А як бігла понад річку, біля млинка — за губила пятака. Котився 'пята чок довгу мить, і вже на снігу, над самою річкою лежить. А ніч була темна та чорна та нічого не було видно. Аж ось через гай ішов до дітей Святий Миколай. Ішов, ішов; дивиться — щось блискуче на дорозі. Приглядається, а то пятачок на самому березі річки лежить. Ото! Треба йому було б ще лиш один крок ступити, щоб у воду впасти, всі дарунки по топити! Каже Святий: — Пятаче, пя- таче, славний козаче! Врятував ти мене від біди — проси ж у мене, чого хочеш. Я святий — все тобі зробити можу, чого лиш забажаєш. А пятачок благає: — Святий отче Миколаю! Дай, щоб все і всюди мене лиш на добро вжи вали люди! А Святий йому: — Хай так і буде! І пішов дальше у світ. А на другий день, ранком, скоро, не поволі — Гідр понад річку’ Гануся у школу. Побачи ла пятачка, зраділа знахідці, стала думати-гадати: — Змо жу я тепер цукорки у крамниці купувати! А пятачок як почув, та й по котився геть від Ганусі. Котив ся довгу мить — і вже на зем лі при шляху лежить. А Гануся не могла його знайти, і сумна пішла дальше. Аж іде-підскакує: скакіць, скакіць! — дорогою у школу Гриць. Побачив пятачка, зрадів знахідці, став думати-гадати: — Піду в кіно, так, щоб не зна ла мати! А пятачок, як почув, та й по котився геть від Грицька. 'Ко тився довгу мить — і вже на землі під каменем лежить. А Гриць не міг його знайти — і пішов сумний дальше. Ішов дорогою Данило, ніс у руках торбину та чорнило. По бачив пятачка, зрадів знахідці. Став думати-гадати: — Сього дні у школі будуть грошики збірати, щоб в Європі бідні ді ти могли на Різдво разом із на ми радіти. Треба ж мені поспі шати — пятачка туди віддати! Взяв Данилко пятачка у жме ню, сховав у кишеню, і веселий скоро — не поволі, побіг у школу. А на перерві пішов до Галі, що у скарбонку грошики збі- рала. Кинув у скарбонку пятач ка. Ой, зрадів пятачок! Щасли вий це був в нього день, аж на радощах він задзвенів у скар- бонці: „Дзелень!” Леся Храплива ЧЕРВОНЕ й ЗЕЛЕНЕ Кольор червоний й зелений Люблять усі діточки. Маки червоні на луках зелених Так гарно влітку цвіли. Але у місті ці гарні кольори Бачимо ми в ліхтарях. Гляньте! Які там на розі барвисті Світять всім нам на стовпах. Тільки один лише кольор нам світить, Кояимось тільки йому. Ось! Вже засяяв нам ясно- червоіний — Вмить зупинилося все: Люди і авта? таксі і тпамваї. Чепез дооогу ніхто вже не йде, Все спокійнісінько зміни чекає. Ви запитаєте: де? Он, подивіться! Загас вже червоний! Всі вже готуються в путь. Світить зелений ліхтарик І швидко всі люди ідуть. їдуть трамваї, біжуть малі діти, Мчать автобуси, таксі. Світло зелене назустріч нам світить! Так поспішайте усі! Г Р А Діти вибирають .поміж себе двох старшеньких, (або лише одного хлопчика чи дівчинку, а ролю читача виконує доросла особа). Одній дитині дають до рук два кола — зелене й чер воне — прикріплені до дрюч ків. Гра 'починається тим, що до росла особа або старша дити на прочитує -віршик, а дитина з колами підіймає — згідно з текстом — то червоне, то зеле не коло вгору. Решта дітей ді ляться ролями: одне стає авто бусом, друге трамваєм, третє таксівкою чи пішоходом. У кімнаті треба визначити напрям руху. На перехресті стає дитина з „ліхтарямиу другому кінці (щоб могла спо стерігати) та, що читає вірша. Діти рухаються за зміною сиг налів. Хто помилився, виходить з гри (його „поранило" авто). Коли вийде з гри 1/3 частина дітей, тоді вибирають іншу ди тину, щоб регулювала рух. Гра продовжується 4—5 хвилин. Ніна Наркевич Сидить Котик на вгороді — Розважається: Лапку вмочить собі в роті — Утирається. Підбіг Песик під ворота — Поидивляється: Чав-Гав! Чий то Котик з рота Умивається?.. Тоді Котик з огороду Обзивається: Няв-няв! Чий то Песик зроду Не вмивається!!? О. Кобець Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top