Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
До своїх постатей Дарія Ярославська каже в „О- біймах Мельпомени“, що театр спокусливий. Коли хто в ньому СХОДИїВ одні підметки, то вже ніколи від нього не відстане. А Ліза Шаішаровська-Чепіль інакше це пояснює. Коли вона дитиною побачила першу те атральну виставу, то відчула, що це ЇЇ світ. І то не тільки сце на. А куліси, гардероба — на віть театральні аіфіші приманю вали її. Ця її мрія дуже скоро здій снилась. Театр ім. Тобілевича у Стани'славові потребував ста тистів до -своїх вистав. Вона, ще підлі'тоїк тоді, зголосилась. І В'же ступила одною ногою у той зачарований світ. Почались роки її ,,життя в театрі". Спершу воно було ли ше життям у театральних сті нах. Вона снувалась поза кулі сами, слухала проб, допомага ла в гардеробі. її кликали „ма лою" і недобачали. А вона впи вала в себе все, що діялось кру гом неї. З часом вона вже стала в те- колгоспах у другій пятирічці“, видання 1940 р. Що це становище нашої се лянки закріплюється щора: більше, доказує декрет 13. сер пня ц. p., що його видала рада міністрів GCGP та ЦК партії Тим декретом підвищено ціни на картоплю, свіжу городину й овочі. Це зроблено після об- нижки цін у квітні, яке так ре- клямувалось, як досягнення ,,партії й уряду“ на господар ському фронті. Значить, у боротьбі за своє місце *на господарському фрон ті селянка перемогла. Невсипу щою працею, любовю до свого діла і старанням за свою сім’ю вона встоялась у тій системі, що перевернула горі коренем ціле господарство країни. Без її дбайливого господарювання не може прохарчуватись краї на і уряд мусить до неї досто- совувати свої ціни. Олена Трофимовська атрі „своєю". „Ліза все знає“ називалось. Бо вона знала не тільки, де лежить зшиток роль, але згодом і репліки, а вкінці усі ролі. Вона слідкувала пиль но за пробами і нераз вдумува лась у ту чи другу постать. Як вона її розвязала б? Так, чи зо всім інакше? Лизавета Шашаровська-Чепіль в ролі санітарки Олі („Народній Малахій“) По якомусь часі вона увійшла й на сцену. Коли треба було по коївки, що входила з двома- трьома словами, або посилко вого хлопця, що впадав із теле грамою чи продавав лімонаду, Ліза довго й уіважно готувалась до цього. Бо театр був для неї святинею і кожне сказане сло во, кожний жест був тут важ ний. Врешті трапилась більша ро- ля. Захворіла акторка перед ви ставою і хтось із ансамблю при гадав, що „Ліза все знає“. Мо же могла б її заступити? Це бу ло наспіх і несподівано. Тому й воно клубиться тепер у спо гадах, як щось невиразне, що не було як слід продумане й пережите. А потім прийшла велика хіви- лина, Це було тоді, коли театр ім. Тобілевича із постійного перейшов на мандрівний. Дар ма, що це було великим ударом для театрального мистецтва .в Г аличині. Закінчився світлий його період, а починалось том ливе мандрівне існування. Та цей перелім був і в дечому ко рисний. При театрі залишились тільки ті, що глибоко й віддано його любили. І тоді -молода Ліза увійшла на сцену. Під вмілою рукою Бла- вацького вона перейшла через кілька більших роль. Згодом у театрі Йосипа Стадниіка вона виступала також у побутових пєсах. І в цьому часі уже^сфор- мувалось її акторське обличчя. її можливості були широкі. Вона могла грати у драмі і до бре виявлялась у комедії й о- перетці. По роках театральної ман дрівки настала знов /велика хви лина. Це було тоді, коли по ви буху війни зібрались усі акто ри у Львові для постійної пра ці. Правда, цього тоді не відчу валось. Большевицька окупа ція, розгром нашого життя та воєнна тривога не дали розгор нути сил. Та передумови для правильної акторської праці заіснували. Ліза починає вчи тися співу, що їй до тепер при виступах бракувало. Ходить до театральної студії та знайо миться з теорією театрального діла. І коли врешті настає -світ ла доба театру за часів німець кої окупації, тоді починається для неї можливість творення. Правда, в неї не було до того часу гірших і кращих роль. Свого ,,хлопця з лімонадою“ вона однаково готувала як дів чину з ,,Бродвею“, бо театр ви магає викінчення і найменш важливого слова. Але тепер на стала пора індивідуального ви яву ролі. Міріям в „Одержимій" і Офелію в „Гамлеті" можна по дати в безлічі форм. Складний сплет почувань Міріям вона розвязала як могутній прояв пристрасте в людині, а Офелія
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
