Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Селянка перемогла Коли хто слідкує уважно за совітською пресою, той муситі з а в в а ж 11 ти п о с т і й пі н е д о л а д к и совітського господарства, що г ній пробиваються. Чи це бу дуть великі „афери“, як обви нувачення міністра земельни' справ Бенедиктова за різните цін між торговельною мережоїс й на вільному ринку, чи не- сгіравлення якоїсь машино- усміхнена і схвильована, але порозумітись із нею трудно, бо вона недочуває. Та привітання відбувається по старому укра їнському звичаю — щирим по цілунком — а потім слідує пи сана розмова при помочі блок ноту. У вітальні уже застелений стіл, що вгинається від домаш нього печива і квітів. )На столі чудова скатерть і мережки ще з приданого п. Прокопович, Обстанова будинку і садок кру гом нього впроваджують усіх в атмосферу минулого, яким і живуть мешканки дому. Його звуть жіночим манастирем. І справді, окрім двох господинь дому тут тепер саме жіноцтво, бо з Парижа прибули окрім О. Лотоцької — членки управи СУФ-у пп. Сапрун, Коваленко, Калитовська. Але прибуло та кож подружжя Витязів із Бель гії і тому вирішено по загаль ній згоді, що п. Витязь, як єди ний мужчина повинен заступи ти тут господиню, щоб вона могла віддатись товариським обовязкам. Всі жартували з не вправної обслуги, бо така роля припала пану Витязеві мабуть вперше. Розмова говорена чер гувалась із писаною, бо так усі порозуміваються з панею Ота мановою. По перекусці всі ви йшли в садок, що цього року дуже вродив і гілля треба було підпирати і підвязувати. Садок зарослий, бо немає кому там працювати, але це тільки під носить його чар. Полюбував шись цим тихим закутком, го сті почали прощатись. Обидві господині провели їх аж на дві- рець. Н. Коваленко тракторної станції — все одне преса обговорює їх на різни) лад. І справді, не треба бути еко номістом, щоб зрозуміти при чину цих явищ. Вони лежать самій системі совітської госпо дарки і є природним наслідком її. Ось візьмімо наприклад по стійне падіння вартости карбо ванця. Коли є нормовані ціни на харчі у державних крамни цях, але торговельна мережа н може задоволити попиту насе лення, тоді ціни на приватному ринку зростають. Внаслідок то го вартість гроша знижується. Уояд мусить вирівнувати ціни бо коли не зробить цього, тоді різниця між офіційними, а ці нами з вільного ринку зроста тиме і вартість гроша ще біль ше впаде. Вкіниі уряд робить радикальний забіг: він перево дить девалюацію. Тим бє най- дотшкульніше -по своїх власних громадянах, бо таким спосо бом пропадає їм велика кіль кість грошей, що була на ру ках, або в ощадних касах. Другий приклад: у липні ц.р всі совітські газети підняли га лас про те. що машино-трак- торні станції не справляються зі збором врожаю. Як на вихіл із положення вказали на необ хідність вислати шкільну мо лодь із міст на збір урожаю. В усіх цивілізованих країнах сві ту праця дітей законом заборо нена. а в країні ..переможного комунізму" не тільки не не є заборонене, а навпаки — у ря л притягає шкільну молодь для рятування господарських недо- ладок. Та це звісно, не буде по ставлене як п ри м у с о в и й засіб. а як ..добровільна, ентузіястич- на допомога“! На такому тлі легше буде на? я п о зу м іти одну перемогу, що її тепер віднесла жінка-селянка у совітській господарській си стемі. Над цим нам слід довше спинитись і застановитись. Бо це покаже нам у ввесь ріст її силу та невсипущість. В ЗДА сім відсотків населен ня є фармерами. Ця кількість задовольняє повністю прохар чуванням усе населення. Ьільш того — в ЗДА є величезні за паси харчів, які є під контро- лею уряду. З цих запасів іде постійна безплатна догомога іншим потребуючим країнам. В СССР сільським господар ством займається 56% населен ня. При нездоровій колгоспній системі вони не можуть про харчувати достатньо всього на селення СССР. Книжка М. Гу рович, видана в 1940 р. Акаде мією Наук „Колгоспно- ринко ва торгівля в УССР“ констатує що населення великих міст У країни 'купує городину у знач ній кількості (50—60%) у кол госпників. Овочі і свіжі ягоди населення купує навіть до 70% не в державній торговельній мережі. їх постачає селянка з; своєї невеличкої присадибної господарки. Треба тут пригадати, ідо з цієї маленької ділянки уряд за бирає як податок, харчі, неза лежно від того чи вони є в го сподарстві: 200 літрів молока, 200 яєць, 60 кг. мяса, 6 кг. ку рятини, 60 кг. картоплі і 20 кг буряка, капусти, моркви, ово чів і навіть насіння городини. Все це спрямовує уряд у свою торговельну мережу. Оцей податок є одним із за собів, що ним уряд старається нищити приватну власність і підірвати приватну продукцію. Та життя міцніше за заходи у ряду. Пятдесятшість відсотків населення не може прогодува ти країни, а селянка зі своєю невеличкою присадибною гос подаркою стала важливим хар- чевим продуцентом. До того вона ще відроблює свої обо- вязкові години в колгоспі та і' не занедбувє своєї хатньої ро боти. Коли в родині є чоловік то на присадибну ділянку ви- витрачає в 5 разів менше часу ніж жінка. Ці дані беремо з праці Центрально-Статистич- ного Управління „Продукцій- ність і використання праці в Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
