Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Різне розуміння стилю В числі 3. „Нашого Життя” за минулий рік була вміщена стаття нижчепідписаного „Ко стюм сценічний і народний”, а ,в ч. 6. 'появилася відповідь на неї — стаття К. М. Антонович „Українська дівчина”. Тут подаємо коротке резюме обох статтей. В тій частині 'нашої статті, де говориться про народний одяг, висловлюємо думку, що і укра їнський одяїг монументальний, ізорово тяжкий, а -ніяк не „ме- т е л ик ов о - л егки й- ” та „ґр-аціо з - ний”. Цю псевдо-,,Граціозність” вніс побутовий аматорський те атр. Село цінить силу, стихій ність і в костюмі -це відбива ється. Звідси порівняння до Ко- жумяки, Вернигори і боввана. Зупиняючись на полтавці, по даємо з певною дозою гумору детальнішу характеристику сти лю народного одягу полтавки. К. М. Антонович іпередовсім не розуміє характеристику на- івесело і тому відкидає з місця такі -порівняння як, „бовван”, „Верінигора”, „суне”, ‘кілька раз івертаючись до .цих обурюючих ЇЇ іпоріенань. Зокрема неігодує на слово „дівка” Закидає авто рові нерозуміння поняття мо нумента льности та характери зує український народний одяг дівчини як граціозний, струн кий, елегантний; дівчина має „фігурку”, вишукану лінію ітд. Обі характеристики проти лежні собі. Авторка 'питається: як можлива така розбіжність? Опробуїємо відповісти. •Наша давня знайома К. М. Антонович має своєрідний під хід до характеристики всього до своєму, як вона каже „еп beaux”, себто з прикрашеного боку і прикрашеність ту бачить у поверховний спосіб, не вглиб люючись у суть стилю, типу ітд. Так в даному випадку не бе ре під увагу усього значення м ате р і я лу, н ар о днь ог о см аку, побуту, своєрідних умовин, у котрих живе і праіцює україн ський селянин, клімату, землі і хоч і вгадує про традицію, але не витягає з неї відповід ного, далеко в глиб сягаючого висновку. Берім матеріял: важкі кілька- фуінтові чоботи з юхти. Таким чоботом не штука і чоловіка забити. (Шкварко — „Прокли наю”). Плахта — груба вовна, отже форма узагальнена через матеріял. Сорочка з домотка ного полотна — форма узагаль нена. Корсетка (пізнішого по ходження, раніш її не носили) — плоскі штивні складки — уза гальнена форма. Життєві умовини: важка фі зична пражця розвиває спеці ял ь- ні групи мускулів (коїпання, вя- зання снопів, ношення води ітд), а це в свою чергу вироб ляє специфічні рухи, своєрід ний ритм. Навіть у коней є різ ниця в рухах, — у тягарового коня, чи скакуна. Земля: важкий, глибокий чор нозем, отже часто глибоке бо лото. (Приповідка: „мила роз мова, як з кобилою в болоті”). Звідси навик до певної ходи [(порівняйте з ходою гірського чоловіка, матроса ітд.). Смак. — В основі удоскона лений, традиційний, народний цримітив. З життєвих умовин постає висока оцінка фізичної сили, ідеал з найбільш типово іви яв л єн и м и з о в н іш н и м и в л а - стивостями. Так постає свій стиль. Цікаве, характерне по рівняння з пісні „Навгороді вер ба рясна, молодая дівка кра сна...” К. М. Антонович „дівка” не подобається-, а народові по добається, — „дівка красна”. І вона не лише красна, але й. .сильна (бо „коли в чоловіка немає здоровля, то він і клоч чя не варт хунта, — тоді, його .хоч заряджай в гармату, та й стріляй за хату-”.) Дівка зуміє і татарина за ноігу з коня стяг ти, плечем віз із снопами під перти. Тому її рухи і елеганція своєрідні і таки відрізняються від елеганції рококових „пей зан”. 1 як верба рясна, так і дів ка „рясніє” у неділю в стрічках, так і штани у запорожця (на 12 м. матеріялу) „рясні" (Явор- ницький) або можуть бути ще й „з достатку” (на 16 метрів). •Катерина Михайлівна того не (бачила, але може й тепер по бачити. Вистачить заглянути до Етнографії Вовка, чи збірки ет нографічних фотографій проф. В. Щербаківеького (маю зари совки з них), чи; хоч би статтї проф. Біляшеївеького в „STU DIO”, не говорячи вже про ста родавні (отже традиція) рисун ки іРіґельмана. Коли говоримо про україн ський народний одяг, то оче видно стараємось характеризу вати його таким, яким він був перед першою світовою вій ною, на далеких від міст селах Полтавщини, без вульгаризую чих -впливів міста. Отже шкода розмови про „елегантність” під- КИЇВ'СЬКИХ молошниць. У СВОЇЙ статті ми іронічно згадували про „метеликову легкість” та .псевдо - „елегантність”, що й, вніс до народнього одягу ама торський театр. Підкреслюючи м ону м е нта л ь піст ь п о лт а в с ь кої ноші, осуджували' вульгаризу Дівчина з Полісся
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
