Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Відійшла небуденна мати З далекої Англії насп-іла ві стка, що 'пройняла нас сумом. Дня 28. 'бе-резня ц. р. у лондон ському шпиталі св. Йосифа по мерла на 53-му році життя Юлія Писарева. Наші читачки памятають на певне нарис її пера, що так вір но й глибоко змалював пере живання безпритульних дітей. Вона зясувала також переходи своєї родини під час штучного голоду п. н. ,,Політична помил ка" (ч. 1, 1953) і випрацювала реферат про матір на рідних землях, що був зачитаний на конгресі М.М.М. у Брюсселі. Не було, мабуть, жінки, що ширше і глибше збагнула б важкий шлях матері в СССР. її життя — це немов один вели кий гимн материнству, (пройня тий водночас найбільшим її го рем. Юлія Писарева — уродженка Галичини. Вона прийшла на світ у родині Кривих і дитячі й юнацькі роки 'провела у Льво ві. Тут вона закінчила вчитель ську семінарію і з усім запалом своєї юности пережила зрив першого листопада. Вкупі з се строю Марусею вони зголошу ються до шпитальної служби й працюють із вірою в нашу пе ремогу. Та доля хотіла інакше. Відплатний удар польської вла ди важко ударив родину Кри вих: батька і двох сестер виво зять до Домбя, де вони пробу ли півтори року в концентра ційному таборі. Та в цьому ж часі засвітив промінь щастя для Юлії. Вона пізнає молодого старшину-придні'прянця, що ви дужував після ран і внедовзі стає його дружиною. Хоч була можливість поселитись їм у Львові, проте молоде подруж жя вибирає ближчу батьківщи ну чоловіка. Була віра у мож ливість праці, у службу своїм, було бажання втримати вибо рене та здобувати дальше. Та цей їх шлях показався терни стим. З перших же років чоло вік Юлії Писаревої стрічається з утисками й переслідуваннями. Та подружжя не падає духом. Юлія Писарева працює в школі і поглиблює своє знання. Вечо рами відвідує вищу школу, кін чає її і це дає їй право виклада ти рідну мову і літературу в ви щих клясах. Вона сіє в серця юнаків зерно любови до рідної мови. Та Юлія Писарева є також ма- тірю. Два сини виростають під її вдумливим проводом і вона вкладає всю свою душу у їх формування. Приходить жах ливий голод 1933 р. і з її нарису „Політична помилка" бачимо її велитенське зусилля врятувати свою сімю у тому часі. Допомо гу, що їй дала родина з Галичи ни у тому часі, не забувають їй. Коли настала Єжовщина, ареш тують її чоловіка, а згодом і її. ,,Гуманна" влада розбиває без пощадно цілу родину і кидає двох її синів до дитячих при тулків. Юлія Писарева дістає засуд на заслання в таборах далекої півночі. їде з важкою раною в серці: де чоловік і беззахисні діти? Нелюдський режим ка торги відбивається об її вну трішню гідність. Вона упадає нераз під його тягарем та віра в Боже Провидіння, гарячі мо литви надають їй знов сили. Не мов у відплату за те стається щось неймовірного: Лист її до Надії Крупської з проханням провірити її справу, знаходить послух. Юлію Писареву звіль нюють, вона повертається на Україну і починає шукати своїх синів. Оцей її шлях ото дитбу динках стає знов важким доіпи- том та скорбна мати добива ється свого: їй повертають ді тей. І тепер знов тверде наполе гливе зусилля: праця над ду шею дітей, над відзисканням того усього, що вона змалку у них уложила. Тому й так гли боко вглянула Юлія Писарева у душу безпритульної дитини, тому вона так тонко вміла від найти у ній первні1 добра, що привалені поганими звичками та озлобленням на суспільний лад. Вибуха'є війна і здавалося б, що Юлія Писарева вже зможе довершити своє виховне діло. Юлія Писарева Та насуваються знов большеви- ки і вона пускаються у невідому дорогу. А зла доля війни роз лучає її в дорозі з синами і во на вже самітня, посувається да лі, шукаючи своїх синів. Нада ремне — змела їх воєнна хур товина. Юлія Писарева на емі грації поселюється в Англії — все ж ближче до рідної землі, все з надією відшукати синів. І тут, працюючи в кухні, Юлія Писарева знайшла час продума ти свій шлях. Вона стала писа ти. Заслання, поворот, безпри тульні, голод, горе матері — все це справи, з якими хотіла поділитись суспільством. Із важкого власного досвіду чер пала вона — без ненависти й погрози, а тільки з людського почуття великої кривди, яку їй та іншим матерям заподіяв жахливий режим. І з цього її намагання виросли спомини, що стали справжнім людським документом. У глибині своєї душі вона присвятила їх сво їм синам, що колись може прочитають їх та знатимуть, що переживала їх мати. Та з них лине бі'ль україн ської матері взагалі і з них мо же вичитати -кожен про скор ботний шлях, що ним прохо дить мати в жахливому режимі ССОР. Л. Б. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
