Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
При берегах творчости Ясне мешкання письменниці привітно приймає кожного го стя. Впадаю туди* одного зи мового ранку, щоб поговорити. Мі'ж нами довгі, дю'вгі роки, що в них багато діялось. Коли це ми бачились востаннє? Прига дуємо собі один зимовий вечір у сумерку притемненого міста. О так, була війна тоді, і прима ра мандрівки стояла перед на ми. Я навіть пригадую собі то дішню розмову. Ми говорили про повість, що саме її закін чила письменниця. Повість про театр. Наш театр, що вносив подих великого-життя в міста й містечка Галичини, а боровся зі злиднями й труднощами. Так, ми тоді говорили про неї. Повість так і не побачила світу. Воєнні переходи і труд нощі нашої мандрівки не доз волили на те. А тепер знову закінчилась повість і знов по чинаємо розмову від неї. — Десять літ, кажу проми нуло від тієї нашої зустрічі'. Скільки треба було заходів, щоб нова ваша повість побачи ла світ! — Так, багато пережила я “помііж берегами”. Вся наша мандрівка, люди, що їх до'ля кидала туди й назад, неймо вірні ситуації. — А що спонукало вас виб рати тамі постаті? — Цього не можу сказати. Але постать — це прапочаток моєї роботи. Цікава, небуденна або типова постать. Вона вра жає мене якоюсь сво'єю рисою, якимсь своїм кроком. І я почи наю приглядатись їй. Тоді шу каю середовища, що її видало. — На те щоб ви зрозуміли краще постать? — Ні, середовище — це са мостійна студія. Воно таке ж важне, як і постать. Середови ще кермується якоюсь ідеєю. На ній виростать постаті, а мо же й переростають його чи зо стаються позаду. Та на тлі цьо го середовища щойно розгор тається їх дія. Перед моїми очима встають постаті “Поміж берегами” Життя розгортається під суво рим тиском большевизму, стру сами галицької дійсности та са- мозадоволеними обріями Сло ваччини. Три середовища для людини українського пня. Так, українське життя має їх багато. У різних займанщинах, на різних мандрівках. Письмен ниця розказує, що- її цікавить Дарія Ярославська уже нове поселення зі своїми проблемами. Вже зарисувались постаті перед нею... — Коли працюю, похилена над своїми інструментами, все мигають передо мною оті пос таті. Все бачу їх із нового бо ку. Вже й починаю цікавитись середовищем. Може і тому мрію тепер про повість із жит тя ліікарів. Правда, пригадую собі, що письменниця працює, як кожен із нас. У великому шіпиталі, у тіні стерилізатора. Тут, у во сьми годинах механічної праці вміщаються думки, і мрії. Во ни переборюють втому буден щини і ведуть кудись, далеко від цих блискучих інструмен тів. Але може й не так далеко. Бо всюди тепер бореться і тер пить українська людина. — А потім — хата. Оці три кімнати, що ми їх спорудили з чоловіком так, щоб нагадували нам щось своє. Тут, серед кар тин і вишивок, уже “живемо” — І творите, додаю. — Так, пробую знов писати. Та покищо стараюсь упорядку вати давнє до друку. Чи знаєте, іцо моя повість про театр дру кується в Аргентині? Радію дуже цією вісткою. О- та повість, що перейшла таку мандрівку, дійде врешті до чи-- тача! І заповнить простір, що лежить поміж “Полином” та “Берегами”! А тепер — оглядаємо полиці з книжками. Все — англійська література. Письмевниця роз- казує про поодиноких авторів, що- вносять багато нового в її світ. — Яке це щастя — пізна вати літературу в її оригіналі! каже. Знову щось, що нам по дарувала наша мандрівка. У тишині ясного мешкання виростає свій світ. Зовсім інак ший від того, що його окру- жає, зовсім інакший від того, до чого змага/є широкий загал. Серед квітів, картин і книжок ростуть думки, почування і мрії. А з них потім перетворю ється щось, чого з хвилюван ням чекає читацький загал. JI. Бура БЛАГОСЛОВЕННЯ СВ. ОТЦЯ ДЛЯ МАРІЇ ДИМИ Ліґа Українських Католиць ких Жінок влаштувала в люто му ц. р. прийняття в честь б. го лови організації Марії Дими. Тут о. монсіньор Кушнір пере дав їй благословення св. Отця з нагоди 30-ліття її громадської праці. Привітав її також пред ставник Манітобського універ ситету проф. Я. Рудницький, як першу українку, що закінчила цей університет у 1923 р. П. Ма рія Дима є співосновницею ЛУКЖ та довгі роки очолювала цю організацію. В минулому році вона взяла участь, як деле гатка ЛУКЖ, у конгресі Світо вого Союзу Матерей у Брюс селі.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
