Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Дзінь, дзінь, дзінь І дзво нить телефон. Хто там? — питається бабуня. Але голос, -ЩО ВІДЗИВАЄТЬСЯ: з телефону, г о.в op ить анг лійс ькою м о;В-о ю, якої бабуня ще не розуміє. Але від чого наша „дольмечерка”? — Оленко, — кличе баїбуїня — а спитай-но, хто там і чого хо че? 0-ле'н.ка '3і дуже діловою мін- кою 'беїре слухавку в свої руки. ■— Палов, ігалоїв, -слухаю, — а по хвилині до бабуні. — Це з пральні1, .питають чи приїхати: по білизну. Я відповіла, іщо ма ми нема, хай задзвонить піз- ніше. Приходить листоноша йщось бабуні довго тлумачить, іале ве то ден- порозумітись. 'Кличе ма лу панночку й просить, щоб нереповіла „леді,”, що іпо цей пакуночок, що прийшов із ЗДА, треба поїхати до митного уряду. О ч^іенка переповідає це -бабусі й усе „окей”. І так іпри кожній ні£тоді., п-О' кілька, а ча сом і- кільканадцять разів на день, кличуть Оленку на поміч. А ЦЄ НелеіГКІ об'ОВЯ'ЗКИ „дольме- черки”, себто такої, що мусить ^перекладати з одної мови на Другу, особливо тоді, коли пан ні „дольмечерці” конечно хо четься1 побавитись лялечкою чи ІПОГРі£ТИ!СЯ з малим сіреньким котиком... Так, так, бо наша Оленка це чемненька, ясново лоса, ледве 'пятилітняі дівчинка! А ви певно здивуєтеся й -опи Мала Оленка таєте, коли ж вона мал-а час так гарно вивчити аж дві мови, у- країнську й а-нтлійську? О, часу мала досить, бо зра зу, як тільки почала вчитися •говорити, чула й мусіла вивча ти обі ці' мови. Бо як же їй не розуміти чи не відповідати ба буні, що привезла вбрану в у- •кіраїнський стрій лялю, аж із а вгсбу Р'З'Ьік ої т аб ор оівої р об іт - ні? Або як не заговорити до тих всіх близьких, що обсипу- ють її поцілунками й .‘пестоща ми? Ніяк не можна! І тому на ша Оленка хоч-не-хоч водночас присвоїла собі обі близькі для неї мо'зи. 1 то не будьяк! Ану скажіть Оленці, що на образку в книжечці „Бім-бом” ніамальо- ваний когут, то Оленка зараз, вас потравить, що —■ півник, а не когут. Або скажіть, >що на у родини бабуня дістала цвіти1, то Оленка зараз же потравить вас, іцо не говориться цвіти, але квіти. Оленка не помилить ся й не скаже на хлопчика „-во на” а на ді.вчиїнку „«він”, а як хто не знає добре, як сказати, то Оленка напевне беїз помилки йому поможе. Знову ж у .'ШКОЛІ' (Оленка ходить вже до школи, себто до дитячого садку) хва лить її пані вчителька за гарну англійську мову й вимову. Й ні коли Оленка не «помішає обох мов, а як чого не знає назвати, то заіпитає, або дуже виразно покаже „на міґи” Наша Оленка «є не тільки „дольмечеркою” для цілої ніа- шої хати. Вона вміє бути й до брою вчителькою і для кого? Для своєї бабуні! Йде з1 Неною (вона так називає бабуню) на прогулянку й зустрічає песи ка. — Ти знаєш, Нено, як пес називається по-англійськи? — Ні, — каже бабуня, — не знаю. I I ес н а з ив а єть ся по - анг л ійс ь к о - му „дог. А ти вмієш це сказа ти? — Вмію, каже біабуня. — Ану скажи, і Нена мусить повторити. Оленка дуже любить, як їй читати книжечки. Має вже на віть немалу бібліотечку. Укра їнські книжечки й газетки, сто рінки в усіх газетах, то найкра ще читає бабуня. Дадаіпіе, т Оленці не було ще й два рочки, улюбленою іказо'чкоію була „Дід і баба, а в ник .курочка ряіба” Оіпгсля треба було переспівати •від початку до кінця „Бам-бім, запалився кицин д ш ” 3 „На шого Приятеля” ’пізналася О- ленка з Шевченком, в „Євшан- Зілля” з козаками, з ’сестрич кою Меласею. Але найбільше, радощів дає Оленці „’Весна” Там не тільки е що читати, 'але! в додатку, яік б'абуїня1 із'аграе на іггія'ні „Лисичку-сестричку”, ТО' 'Оленка вам і іпотаніцює -гарно. Не.Ді2рмо ж вона найкраща тан цюристка в балетній школі. Во на івже виступала пеіред „прав дивою” тгубликО'Ю у великій за лі в ролі лялечки, котика й мед- ведика й діставала великі „бра ва”! Не'що д а в н о О л енк а святку - вала свої пяті уродини. Вона вродилася в Оттаві, столиці Ка нади. Був тортик з іпяти свічеч ками й аж. десятеро прияте льок та приятелів Оленчиних. Тут дуже іпридалисяі Оленіці її обі мови. ІЦо іце мале товари ство П'ів українське, пів англій ське робило б без нашої ма лої „дольмен ерга”? А так при Оленка брала участь у конкурсі на- роднього вбрання, що його переведе но з нагоди II Фестівалю Укр. Музики й Танку в Торонті Наймолодша „дольмечерка”
Page load link
Go to Top