Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ся був н«а селі, виріс би на зви чайного кріпака а так пан пове зе його у світ і це поможе йому стати великим чоловіком. Так і сталося, як говорила Правда. Пан возив козачка всюди з собою. Повіз його і в столи цю3). А там дав його на науку до маляря.І аж там найшов хлопчина добрих людей, що їх так довго шукав. Вони викупи ли його з кріпацтва та помогли йому стати справжнім малярем. І тут Правда стала показувати йому нові дороги. Говорила йо му, що в світі Кривда панує, що сильні кривдять слабших, а так не повинно бути, що всі люди брати, а брат брата любити по- •винен, а не кривдити. Він по винен могутнім словом висту пити проти Кривди і Неправди. І він виступив! Могутнє його слово пішло по Рідній Країні на захист бідних, знедолених лю дей. Навіть проти всесильних царів вистуїпив він сміло. І лю ди стали горнутися довкруги нього, стали закликати один одного, щоб кинули Кривду, а йшли за Правдою. Злякалася Кривда. Зразу во на пробувала наклонити його, щоб кинув Правду, а пішов за нею, за Кривдою. Та не сила бу ла її звернути його з дороги Правди. — Правді одній покло нюся, а більше на землі нікому — відповів він твердо. Кривда впала у лють. Мер щій погнала у царські тереми і каже до царя: — Царю! Оцей кріпак, він хоче весь лад у світі перевер нути, він тебе хоче з престола звалити! — Не бійся, пані моя! заспо коював цар Кривду. У мене є спосіб на нього! Я зашлю його в країну, де ніщо не росте, де самі піски і він там тужитиме за своєю зеленою Україною. І він там відречеться своїх мрій або загине. І зробив цар, як сказав. За слав його далеко, далеко в кра їну пісків, де ніщо не росло. І думав, що вже безпечний. Та помилився. Палке слово сиро 3) столиця — головне місто в країні. ти-засланця знайшло собі шлях і крізь піски в його Рідну Кра їну. Цілющою водою падало воно на зболілі серця його по неволеного народу й будило ві ру в кращі часи, заохочувало до боротьби з Кривдою. Аж помер цар, що заслав йо го, а його наслідник мусів пі ти за волею народу і дати волю мученикові. І він вернувся та не перестав далі голосити, щоб люди нищили Кривду а жили Правдою. І всі покривджені й поневолені ще більше горнули ся до нього. І його могутнє слово також допомогло, що цар мусів дати волю всім кріпакам. Але Кривда ще далі панувала. Він помер. Та не померло йо го палке слово. Прийшов час, що весь народ пішов за його покликом. І тоді захитався цар ський престол, побудований Кривдою, а там і впав. Так то малий сирота переміг наймогутнішого царя і став сильнішим і славнішим від усіх володарів світу. А це тому, що він Правду тільки любив. Тіль ки Правді поклонявся і все йшов за Правдою. — Ось тут моїй казці кінець, закінчив дідусь. А тепер ска жіть мені, чи знаєте, /про кого я вам розказував у цій казці? — Знаємо, знаємо — закри чали діти. Про Тараса Шевчен ка! Навіть маленька Орися клик нула: — Та це Севценко! А Влодко додав поважно-: — Цього року минає 93 ро ки, як Тарас Шевченко помер. — Котрого ж року помер він? спитав дідусь. — 1861 р. — сказала Галя. — А родився? спитав дальше дідусь. — У 1814, сказав Славко- ско ренько, щоб хто другий його не випередив. — А куди то були заслали Шевченка? — Його заслали наперед до Оренбурга, а потім під гострі ший нагляд до Новопетров- ського' форту над Каспійське Море, говорив Вллчко. — А як довго він був на за сланні? Десять літ, відповіла Галя. Гарно, діточки, що так гарно знаєте про життя нашого найбільшого поета. Тільки ста райтеся так любити Правду й жити по правді як він, закінчив поважно дідусь. А. Лотоцький. У ТАРАСІВ ДЕНЬ На горах зелених Дніпрових зозулі кують у дібіровах, а вни- єіу тече попід гори у Чорне да лекеє море Дніпро, українська ■ріка, широка, могутня така Ось Канів-містечко, а збоку там видно мо-ігилу високу. І кожна дитина тут знає, що в ній в-ічним сном спочиває коб зар України, Тарас, що мужньо боровся за нас. Далеко від нас Україна, та знає в нас кожна дитина, що він був наш рідний поет - тему ми малими рухами гарненько- вквітчаєм квітками Тараса Шев ченка портрет. Ролями к ПУГОЛОВКИ У калюжі, біля річки, На зеленій луці, Вюнкохвості, невеличкі Пуголовки вються. Вються, крутяться в калюжі, Жабині малята, А калюжа тепла дуже, Сонечком заллята. Веться жабяча малеча, Зросту набуває, Більша зростом, менший Хвостика немає. [хвостик, Відростають у маляток Довгі, спритні лапки Зовсім це не пуголовки, А маленькі жабки. В ж е вийшов заходами СФУЖО 1. випуск матерія- ліз для дошкілля „ВЕСНА” Вірші, оповідання, пісні, гри, забавки Впорядкувала М. Юркевич Ціна 50 ц . Замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
