Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— Чим можна пояснити, що у Вашім співі слухач відчуває усю гаму людських почувань? — питаю. ГІані І. Черняхівська приза- думується. — Може це тому, що я якось в барвах і тонах водночас від чуваю ліризм і драматизм жит тя, як цілости. — Ваш голос саме й можна окреслити лірично-драматич- ним сопрано, а діяпазон вели кий, то це й дає змогу відда вати ті нюанси почувань — го ворю всл:ід за її думкою. Бачу, що очі артистки покриваються сумовито-мрійливою поволо кою: — І ви знаєте, це українська природа дала мені цю силу від чуття. Природа — великий майстер духових якостей. П. Ін- на поспішно шукає за чимсь в торбинці. Це фото артистки: в лузі серед квітів, що світять ся свіжістю, лице молодої дів чини радістю променіє. — Гарно, — кажу їй, — а де ж це? —■ Дома, на Україні. Там же й музичну освіту здобула, кон серваторію скінчила. Звідтам й увесь напрям життя. Заохочує п. Інну до розпо віді. Вона вже не ограничуєть- ся до коротких відповідей, у її душі сколихнулась хвиля спогадів і потік розповіді ллється свобідно. Студії, праця над собою, ус пішні виступи на сцені, що за охочують артистку до самодо- сконалення. Далі творча ми стецька праця в українському музичному театрі, — гарний спогад. Фахова мистецька карі- єра п. Інни часто переривана зо-внішніми перешкодами, так як і в більшості мистців нашо го часу. Воєнна хуртовина, фронти... ,,In'ten зпна silent mu- sae“ — казали римляни. П. Ін- на з чоловіком інженером ліс ництва і з маленьким синочком Олегом на руках та стареньки ми батьками переживала нераз трагічні ситуації у воєнній за вірюсі, коли перед молодою матірю стояла проблема: не да тись ворогові, не стратити ро дини, зберегти дорогоцінне життя дитини... Страшні часи! Голос артистки мимоволі за дрижав. — Та якось вийшли. І що ж? Потягло назад до му зики, співу. З приємністю п. Інна згадує свої успішні висту пи в квартеті, що концертував у Німеччині вже за американ ської влади з клясичним репер туаром. П. Черняхівська займа лась також педагогічною пра цею — залюбки згадує свою працю в музичній інколі в Ре- ґенсбурзі, де викладала спів. Перериваю на мент розпо відь артистки: — Ваші виступи тут в Аме риці (раніших я не чула) за лишили в мене дуже гарне вра ження, чула Вас і на україн ських концертах, на академіях, і в Інтернаціональному Інститу ті. Але мабуть таки найбільше враження лишив у мене Ваш виступ на останніх двох кон цертах, коли Ви виконували сповнені драматизму арії Аїди та інші оперові партії, як арію Сантуци з опери Масканія, осо бливо ж арію з опери Бойта „Мефістофель“ Яких компози торів Ви найбільше любите? —Трудно сказати! П. Інна задумується: — Труд но сказати. Це залежить від на строю, себто залежить, хто ко ли краще охоплює комплекс почувань. Люблю найбільше клясичний репертуар — італій ських, німецьких авторів, але залюбки співаю й нашу укра їнську народню пісню та пісні сучасного українського клясич- ного репертуару. — Як Ви поєднуєте свою ми стецьку працю з громадською діяльністю? — питаю. П. Інна рішуче: — Я ніколи не відходила від громадського життя. Пригадую свої вокальні виступи ще „дома“ на користь шкіл, на бідних дітей і т. п., а потім на еміграції в Німеччині свої безкорисні виступи на гро мадські цілі. А тут я також членка £УА, я б усіх своїх зу силь доложила, щоб збагатити громадські й мистецькі здобут- Співачка Інна Черняхівська ки нашого СУА. Два рбки я належала до управи 20. Відділу ім. Олени Теліги, організувала культурні імпрези з мистець кою програмою, сама виступа ла з співом. — Пригадую собі, — пере риваю п. Інну, — Ваш ефектов- ний виступ на показі ноші. А також почула я, що з нагоди X Конвенції СУА Ви — виступаю чи на концерті — зреклися го норару в користь фонду “Мати й Дитина” Але скажіть ще щось про інші Ваші виступи. П. Інна рішуче твердить: — Я поступала згідно з моїм пе реконанням, у мене немає ре гіональних розподілів, я мислю по-соборницьки, тому то мно- гократно виступала я безкори сно і на академіях з рамени УКК і на католицьких імпрезах „Провидіння" й інших, співаю також постійно у себе в право славній церкві, хоча я не хори стка, а солістка, та беру живу участь у житті нашої парафії. — Ви гарно поєднали ідею мистецької і громадської пра ці. А цього соборницького ми слення так дуже бракує нам! Як добре, що Ви в своїй праці зуміли його здійснити — заяв ляю щиро. На прощання я дякую нашій артистці за щирість, за труд, за хвилини пережиті в її світі... Н. Пазуняк Артистка й громадянка
Page load link
Go to Top