Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із побуту у Фінляндії (Закінчення зі стор. 6) та багатого народ, мистецтва — як у нас, але те, що мають, дуже цінять і дбайливо збері гають — не так як у нас. Місто Гельсінкі не мало для мене того чару, що Київ чи Львів — (для фінів може воно гарніше) — може тому що ма сивні будівлі, виложені темним гранітом і оливяне небо нада вали йому дещо понурого ви гляду. Особливо' зимою як ден не світло появляється ледве впродовж 2—3' годин, находила на мене ностальгія. Але чимало в Гельсінкі гар- •ного та своєрідного' — хочби памятники і цікаві деревляні будівлі в парках — за старими, фінськими зразками, і новочас- ний солідний будинок націо нального музею. Оглядаючи музей, модерне уладження його і обстановку, з сумом згадува ла я, що наші музеї у Львові — Наукового Товариства імені Т. Шевченка і Національний, хоч може і багатші своїми збірка ми, не мали такого приміщення, тиснулись у невідповідних бу динках і маса цінних експона тів захована від людських очей по скринях. Теперішною гордістю міста її помочі, забава вдалася пре красно. ■Із своїми українськими гостя ми Оленка прийшла до своєї бабуні, 'подавала свої забавки й попрохала 'бабуню — розка зати їм казочку. А з англій ськими вона ттотавцюваліа при радіо, а .потім усіх попрохала сідати за стіл. — Як то добіре, Оленко, що ти ізнаєш дві мови, придалося; тобі- сьогодні, торавда? — опи тала бабуня. А на це Оленка не без го'рдоети: — О, я вже починаю вчитесь і третьої. Моя: приятелька з балетної школи ф ранцуЖ 'Єакаі й ми вже говоримо- з собою по- французьки. О, я хочу знати багато, багато мов! Така то наша чемна дівчинка, наша „дольМ'ечерка” Бабуня Олена величавий, модерний стадіон, викінчений на минулорічну о- лімпіяду — інформували мене про це учасники тієї імпрези. Весною дуже гарне, мінли ве плесо заливу і сріблистих о- зер, яснозелені березові і темні соснові гаї та ліски по парках та на поблизьких островах. “Де береза росте, там пуста земля” говорили наші боики і певно багато правди в тій народній мудрості —■ але фінські бере зи, яких щось десять різних від мін, дуже гарні в своїй яснозе- ленш літній шаті і жовтій осін ній, а карельська береза пре красний матеріял на виоагливі меолі. Оживають у памяті деякі кар тини — спомини. Широка вулиця-'променада, по ній нерае проходжувався Маннергайм, якого всі з поша ною здоровили. Але тепер на ній велика товпа і всі чекають нових звідомлень з міжнарод них спортових ігрищ. Не памя- таю вже, чи вони напевно були в Копенгазі і чи то перші між народні змагання по війні, але в них бере участь репрезентація Фінляндії. Що кілька хвилин вивішують нові табелі осягів — мабуть одержаних каблеґрама- ми, бо радієві передачі ще не були в ужитку. Велике ожив лення, бо фінська дружина ве де перед. Остання вістка — що Нурмі здобув перше місце і встановив новий світовий ре корд! Кількатисячна товпа ті шиться аж гуде, мало не шаліє з радости і я не пізнаю поваж них і трохи насуплених меш канців столиці, не лише мо лодь, а старших поважних о- бивателів і сивоволосих бабусь. Якась річниця — уродин чи смерти їх народнього поета А- лександра Ківі і ціле місто при бирає святочного вигляду. Пор трети поета у вітринах усіх крамниць •— не лише книга рень, —■ нові гарні видання тво рів, святочні академії. Відда ють належну пошану і першим піонерам фінляндської літера тури початку 19 століття — То- НОВІ книжки О. Кисілевська: ЛИСТИ З-НАД ЧОРНОГО МОРЯ. Коломия 1939. Обгортка маляря В. Дядинюка. Стор. 177. Колись давно, коли ми жили в затишші рідної землі, цікаво було нам слідкувати за життям чужих країн. Описи подорожей були улюбленою лектурою. Олена Кисілевська знов лю била подорожувати. З-під її пе ра вийшли численні описи чу жих країн. Одні появлялись на шпальтах газет, а другі вийшли й книжками. Одною з них — це „Листи з-над Чорного Моря", що появились саме перед вибу хом другої світової війни. Тому й тоді не встигли дійти до чи тача, а тепер появились удруге. Свою мандрівку по Чорному Морі авторка починає побутом у Сергіївці на Бесарабщині. Пі знаємо' життя-буття цього за кутку української землі. Гз по буту селян, із памяток старови ни пробивається минуле цієї землі, що її заселили нащадки козаків. Пізнаємо природу цьо го побережжя, що як не можна краще віддає життя нашого моря... А потім — подорож до Цар- городу. Коротка ніч їзди і вже виринають мінарети цього „мі ста міст“, що колись слало сві тло на Україну, а потім було важкою загрозою для її роз- вою. З великим зацікавленням до минулого ставить свої кроки подорожниця. Завдяки родині Забєллів пізнає вона історичні памятки та щоденний турець кий побут. Ми вдячні видавцеві, що в час ювілею авторки перевидав цю книжку. Бо це дасть змогу пі знати її ще з одної сторони — з цікавих описів її подорожей. JI. Б. пеліюсові чи Руннеберґові — а- ле Ківі це їх такий щиро фін ський поет, автор поеми “Сей- тесмен валюесті” (сім братів), яким дорожить кожний фін, як ми Шевченком. Твори його, як і старовинний народний епос “Калєвала” були у кожній інте лігентській хаті. (Док. буде) Олена Залізняк Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
