Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
До орнаментації українських сорочок 'Виконане біллю на-стилування й ‘вирізування на Лівобережжі стало поволі замінюватись ко льоровою -заполоччю та вишив кою -в хрестик. Найбільше ця заміна йде на Слобожанщині та Дніпропетровщині, де техніка н а ети л у в ан н я й -в ир і зу>в а нн я! підупала й забулась і лише ста рі зразки можуть свідчити за те, що й тут вона була не гірша за полтавську. Н-астилування- тут замінюють сучасною гладдю, що „випису ється” з паперових івзірців та ситців із квітками з натуралі стичним підходом. Техніка ви шивання хрестиками, 'в .порів нянні з тонкою грою ліній зани зування та ефектами світла й ті ні, що їх дають сполуки рель єфних частин настилуван»я, дає широкі можливосте щодо ко льорової розробки зверхньої і більш менш реалістичної об- рІб'КИ улюблених рослинних мо тивів. Сполука червоної заполочі з синьою або чорною буває ло бі л-ьшости з перевагою або рів номірним. Подекуди, як напри клад у <с. Мурахві 6 ото дух ів- ської окр. на Харківщині виши вають «сорочки заполоччю чо- рьох кольорів: червоною, чор ното, синьою і жовтою. Шитво хрестиками дуже часто наслі дує геометричні мотиви зраз ків на-стилування і занизування', іпос’кільки можна заповнити хрестиками просто ріні, що їх мають окладові частини цих узорів. Стародавні мотиви шолуди вої й повної рожі, як і інші ге- ометризовані мотиви настилу- вання, .перейшли в техніку хре стика. Поруч із ними виникли й стали поширюватись узори рожі-сентифолії в реалістичній обрібці, що витиснула схемати чну, складену з восьми ромбів .„■повну рожу” За останні 25—ЗО літ на Ліво бережжі, особливо в північно- західній його' частині, рожі-сен тифолії на рукавах, а також широкі з них лиштви іна вустав ках стали улюбленою оздобою ж ін оч их с ор очо к. Вишивання хрестиками спри чинилось у великій мірі до змі ни стилю й характеру давніших узорів. Узори занизування й на- стилуївання шились по більшо сте з голови, особливо настилу- впніня , де без кінця можна було комбінувати в різні сіполуки не велику кількість головних скла дових елементів. Щоб виобра- еити будьяку квітку „так як во на є”, довелось знімати узора. Кр ім рож - сентиф олій ултобле - ними взорами для вишивання жіночих сорочок вважаються також гвоздики, лілеї, виіно,град та дубове листя. Особливе замилування рожа- ми-сентифоліями при «вишиван ні жіночих сорочок довелось мені спостерігати в Охтирці. Ідеал дівочої сорочки — „щоб рукави були як у кров умоче ні”, — тобто майже суціль за шиті великими червоними квіт ками. Густі червоні „рожеві” лиштви, іноді одна .під одною, шиють на вуставках, досить широкі також на чохлах і, обо- вязково, манишку на пазусі, що буває, .пересічно, 15 вдм за вширшки. Цікаво спостерігати .зєднання рож-сентифолій із -старими мо тивами. Вони втиснуті у смуги взору „хмельової лиштви”, роз міщеної в кілька рядків здовж рукава, так само, як завжди розміщуються на рукаві різні варіяції „хмельових ” л иштв. ('Гл. світлина). Функцію листоч ків рожі-сентифолії відограють по чотири ромбики, що мі стяться на розі кожного зикза- ку лиштви. Вони не що інше, як половина „повної” рожі, що за вжди складається з.восьми ром биків. Найбільш стародавніми при красами -сорочок треба вважати всякого роду мережки в іполах, що містяться коло рубців і по стали з них, а також прикрасу пазухи і вуєтавок. Прикраса ру кавів зявилась (Пізніше, коли перенесено на них окремі моти ви вуставок, що вміщені під нею творять „одскочки” Моти ви „одскочок” можуть .повто рюватись у кілька рядів, утво- рюючи повздовжні аоо .попе речні смуги, або -по скісній сіт ці. 'Взагалі в 'вишиванні рукавів’ тр еб а. і3.аз н ач ити н а діз в и ч ай ну р і'знюім ан ітн і сть та1 б а гатств о: сполук окремих елементів, ви конаних різними техніками в усе НОІВІ Й НОВІ КОМПОЗИЦІЇ. Р ІВНОб І.Ж НІ, 'ПО З Д ОІВЖ Н І Л И - штви на грудях та -опині, поши рені яік у жіночих та.к .і чолові чих сорочках Пр а.во б ер ежж«я, постали з прикраси шівів, що їх зшивати рубцями було б над то грубо. При вживанні ширшо го й тоншого полотна, коли не обхідність таких прикрашених' шівів відпадала, вони залиша лись по традиції й розвивались у івзір. В. Білецька В. Білецька — співробітниця Укра їнської Академії Наук, — дала в своїй основній праці „Українська сорочка, їх типи, еволюція й орнаментація" ши рокий огляд цієї частини народнього вбрання. її праця появилась у „Мате- ріялах до Етнології й Антропології", том XXI—XXII, Львів 1929. У своє розслідування орнаментації україн ської сорочки вона включила квітча стий орнамент, як останній етап роз- вою. Подаємо тут цю частину її праці, враз із світлиною рукава, з якої похо дить рожа-сентифолія, що лягла в о- снову таблиці взорів ч. 1 „Н.Ж.“, 1954. Редакція На зміну адреси треба долу чити 10 ц. Квітчатсий рукав, типовий для Лівобережжя
Page load link
Go to Top