Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XI. ЧЕРВЕНЬ, 1954 Ч. 6 Жінка в атомовій лобі Під таким кличем розпочина ється дня 8. червня конгрес Міжнародньої Жіночої Ради в Гелсінкі. Він вміщає багато в собі, цей клич. Бо показує не тільки чуйність і актуальність ініціяторок з'їзду. Але й розгор тає '.перед учасницями всі пер спективи атомової доби. І до помагає знайти в ній місце — жінці. Президента МЖР, др. Жанна Едер пише про спонуки, що заставили управу вибрати та кий клич. Всі джерела енергії, що їх винайдено до тепер — вогонь, пара, електрика, наф та — спричинили великі пере вороти в суспільно-економіч- ному житті. Вони у свою чергу давали нові винаходи, підноси ли життєвий рівень, вели до су спільних перемін, до нових ’ПО НЯТЬ добра і зл>а, Знаходимося знов на порозі такого перело му. Атомова доба вже розпоча лась. Знаєм-о її п о ік и щ о тільки як явище зловіше, що зуміло в Гірошімі знищити в одну мить тисячі існувань і подіяти на о- круження в обводі сотень миль. Та треба собі зясувати, що спро‘мога розщіїпл ю вати атом криє в собі й велику благодать. У ній розкривається велетен ське джерело сили, що переви щує всі дотеперішні винаходи. Сучасне людство стоїть на по розі'тих можливостей і з остра хом глядить у майбутнє. Атом може його зовсім відмінити і це залежатиме зовсім від того, як людство використає його силу. Яке становище займе жінка 20-го століття до цих (проблем? Головне призначення жінки в суспільстві, це її роля матері, господині й виховнищ. Оці зав дання вона виконує з покоління в покоління. Вони збагачені те пер новими правами й привіле ями. І тому в атомову добу во на входить із повното свідомі стю своїх прав і можливостей. Допомогти в -цьому має їй кон грес Міжнародньої Жіночої Ради, що в своїх 14 комісіях о- пра-цює всі ділянки жіночого життя. Велика й відповідальна пра ця жде учасниць конгресу. Тут зосередились світлі жіночі уми кожної країни, що набрали вже досвіду в довголітній громад ській діяльності. Кожна галузь має жінок-фахівдів, що кла дуть фаховий підклад кожної праці. А цілість є кермована по літичними напрямними вільно го світу. Бо хоча Міжнародня Жіноча Рада є аполітичною централею, проте во'на діє по- середно і в політичному світі. Вже сам підбір місця на кон грес про те багато говорить. Минулий конгрес в Атенах мав піддержати і скріпити жіноц тво у країні, що перейшла жах ливу громадянську війну. Він з усею силою і запалом висло вився за поверненням грецьких дітей, пятнуючи пірвання їх, як найбільшу кривду, заподіяну матерям у світі. Цьогорічний конгрес знов має піддержати жертвен-не фінське жіноцтво, що ще недавно залікувало рани оборонної війни Українські жінки нераз брали участь у цьому “жіночому пар- ляменті”. У 1920 на конгресі МЖР в Осло вони увійшли ту ди вперше як повноправні членки. Заступали їх тоді Ган на Чикаленко-Келлер, що при була зі Швайцарії і Н. Зархі, що приїхала з Камянця. На-чер говому конгресі у Вашингтоні в 1925 р. українки вже мусіли боронити своїх членських прав, що були загроженг і це їм вда лось. Заступали їх тоді Ганна Чикаленко-'Келлер, що прибула з Німеччини і Олена Лотоцька з Ню Йоржу, а Юлія Ярема як гість. Та довго не вдалося вдер жати членства. Українок усуне но, як членок недержавної на ції і на конгресі у Відні в 1930 р. вже виступали вони як гості. Наша делегація складалась із Софії Русової із Праги, Мілени Рудниц-ької зі Львова і Анни Йонкерс із Канади. Слідує ве лика перерва, в якій уже не бу ло спромоги висилати делега ток на конгреси МЖР. Одйаче співпраця з цим обєднанням не вгавала. Нашим заокеанським організаціям удалось увійти до Національних Рад своїх країн і звідтіля проникати в делегації на конгреси. І так у 1947 р. віперше виступила українка Ганка Романчич у рямцях кана- дійської делегації на конгресі МЖР у Филаделфії. А тепер відкривається нагода виступи ти на конгресі МЖР у Гелсінкі для голови СУА Олени Лотоць- кої. Конгрес триває десять днів, а в тому повний тиждень радити муть комісії. Як уже відомо, на ша делегатка дістала призна чення до комісії еміграції, в якій виступить із найбільш бо лючою картиною нашого пере селення — оглядом залишен- ців. Та перед нею ще є завдан ня і в інших комісіях, в яких зложить відповідний матеріял. А головне, що лежить перед делегаткою Союзу Українок А- мерики — це шлях української жінки в атомовій добі. Для нас атомова доба — це не тільки нова ера людства, новий рівень життєвого стандарту. Це вхід у велику можливість, яку від криває історія перед нами. На вістрі ножа важиться спасення або загибіль цілого народу, а то й доля цілого людства. Усві домити конгресові цю загрозу, знайти поставу до неї — ось завдання нашої делегатки на міжнародньому грунті.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
