Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XI. ЧЕРВЕНЬ, 1954 Ч. 6 Жінка в атомовій лобі Під таким кличем розпочина ється дня 8. червня конгрес Міжнародньої Жіночої Ради в Гелсінкі. Він вміщає багато в собі, цей клич. Бо показує не тільки чуйність і актуальність ініціяторок з'їзду. Але й розгор тає '.перед учасницями всі пер спективи атомової доби. І до помагає знайти в ній місце — жінці. Президента МЖР, др. Жанна Едер пише про спонуки, що заставили управу вибрати та кий клич. Всі джерела енергії, що їх винайдено до тепер — вогонь, пара, електрика, наф та — спричинили великі пере вороти в суспільно-економіч- ному житті. Вони у свою чергу давали нові винаходи, підноси ли життєвий рівень, вели до су спільних перемін, до нових ’ПО НЯТЬ добра і зл>а, Знаходимося знов на порозі такого перело му. Атомова доба вже розпоча лась. Знаєм-о її п о ік и щ о тільки як явище зловіше, що зуміло в Гірошімі знищити в одну мить тисячі існувань і подіяти на о- круження в обводі сотень миль. Та треба собі зясувати, що спро‘мога розщіїпл ю вати атом криє в собі й велику благодать. У ній розкривається велетен ське джерело сили, що переви щує всі дотеперішні винаходи. Сучасне людство стоїть на по розі'тих можливостей і з остра хом глядить у майбутнє. Атом може його зовсім відмінити і це залежатиме зовсім від того, як людство використає його силу. Яке становище займе жінка 20-го століття до цих (проблем? Головне призначення жінки в суспільстві, це її роля матері, господині й виховнищ. Оці зав дання вона виконує з покоління в покоління. Вони збагачені те пер новими правами й привіле ями. І тому в атомову добу во на входить із повното свідомі стю своїх прав і можливостей. Допомогти в -цьому має їй кон грес Міжнародньої Жіночої Ради, що в своїх 14 комісіях о- пра-цює всі ділянки жіночого життя. Велика й відповідальна пра ця жде учасниць конгресу. Тут зосередились світлі жіночі уми кожної країни, що набрали вже досвіду в довголітній громад ській діяльності. Кожна галузь має жінок-фахівдів, що кла дуть фаховий підклад кожної праці. А цілість є кермована по літичними напрямними вільно го світу. Бо хоча Міжнародня Жіноча Рада є аполітичною централею, проте во'на діє по- середно і в політичному світі. Вже сам підбір місця на кон грес про те багато говорить. Минулий конгрес в Атенах мав піддержати і скріпити жіноц тво у країні, що перейшла жах ливу громадянську війну. Він з усею силою і запалом висло вився за поверненням грецьких дітей, пятнуючи пірвання їх, як найбільшу кривду, заподіяну матерям у світі. Цьогорічний конгрес знов має піддержати жертвен-не фінське жіноцтво, що ще недавно залікувало рани оборонної війни Українські жінки нераз брали участь у цьому “жіночому пар- ляменті”. У 1920 на конгресі МЖР в Осло вони увійшли ту ди вперше як повноправні членки. Заступали їх тоді Ган на Чикаленко-Келлер, що при була зі Швайцарії і Н. Зархі, що приїхала з Камянця. На-чер говому конгресі у Вашингтоні в 1925 р. українки вже мусіли боронити своїх членських прав, що були загроженг і це їм вда лось. Заступали їх тоді Ганна Чикаленко-'Келлер, що прибула з Німеччини і Олена Лотоцька з Ню Йоржу, а Юлія Ярема як гість. Та довго не вдалося вдер жати членства. Українок усуне но, як членок недержавної на ції і на конгресі у Відні в 1930 р. вже виступали вони як гості. Наша делегація складалась із Софії Русової із Праги, Мілени Рудниц-ької зі Львова і Анни Йонкерс із Канади. Слідує ве лика перерва, в якій уже не бу ло спромоги висилати делега ток на конгреси МЖР. Одйаче співпраця з цим обєднанням не вгавала. Нашим заокеанським організаціям удалось увійти до Національних Рад своїх країн і звідтіля проникати в делегації на конгреси. І так у 1947 р. віперше виступила українка Ганка Романчич у рямцях кана- дійської делегації на конгресі МЖР у Филаделфії. А тепер відкривається нагода виступи ти на конгресі МЖР у Гелсінкі для голови СУА Олени Лотоць- кої. Конгрес триває десять днів, а в тому повний тиждень радити муть комісії. Як уже відомо, на ша делегатка дістала призна чення до комісії еміграції, в якій виступить із найбільш бо лючою картиною нашого пере селення — оглядом залишен- ців. Та перед нею ще є завдан ня і в інших комісіях, в яких зложить відповідний матеріял. А головне, що лежить перед делегаткою Союзу Українок А- мерики — це шлях української жінки в атомовій добі. Для нас атомова доба — це не тільки нова ера людства, новий рівень життєвого стандарту. Це вхід у велику можливість, яку від криває історія перед нами. На вістрі ножа важиться спасення або загибіль цілого народу, а то й доля цілого людства. Усві домити конгресові цю загрозу, знайти поставу до неї — ось завдання нашої делегатки на міжнародньому грунті.
Page load link
Go to Top