Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зірка з неба Була собі дівчинка ■— нази валася Улянка. Мала вона свої забавочки: лялю Золотоволосу, в е дм е д и к а - Б у р ми л а, б а рв и ст о - го сміхунця-Стрибанчика та ко ника -на коліщатках — Вороно го. Золотоволоса вміла пищати: ААА-аа-аа! Бур-мило вмів воркотіти: Бр- рр брру — мрруу! Стрибанчик мав нашиті дзві ночки на барвистій одежі і во ни весь час дзвонили: Дзінь- ДЗІНЬ-ДЗІННН'Ь! А Вороний вмів ірж'ати: І-га- га! Улянка дуже любила свої за бавочки та гарно- бавилася з ни ми. Щодня давала їсти Золото волосій, Бурмилові та Стри байчикові. Садовил'а їх на ма леньких стільчиках біл»я ма ленького столика та дав-ала мо лочко і кришки і'з тістечок в маліесеньких мисочках, таких, як мамусі наперсток. А Вороно му приносила з парку щодня свіжої травички, бо він найбіль ше любив траву. Забавки їли чемно, а коли зїли, дякували У- лянці, як хто вмів: Золотоволоса пищала: Ааа-а . . аааа! Бурмило воркотів: Брр-брру- мрррру! Стирбанчик дзвонив: Дзінь- дзівь-дзііннь! Вороний іржав на весь го лос: І-гага! А вечером, коли вже зайшло сонце, Улянка ставила всі1 свої забавки рвдочком, сама става ла навколішки перед святим о- бразочком та молилася, а за бавки ніби також молилися ра зом із нею. А потім клала Золо товолосу, Бурмила та Стрибан- чика до мальованого візочка, накривала добре рожевим на- криваліьіцем, а Вороного клала в коробку, вистелену в'атою. Годі всі забавки казали Улян- ці “добраніч” — як хто вмів: А-ааа-аа! ~ Б рру-бррр -мррру! Дзінь-дзінь, дзінннь! — І-га-гааа! А тоді й Улянка йшла спати, і забавки сіпали, і всім було до бре. Аж ось раз виглянула Улян ка вечером крізь віконце та п о бачила на небі багато-багато зірок. Зірки Ул'янці дуже подо балися і вона дуже захотіла ді стати собі хоч одну зірочку з неба. Просила матусі, і татка, і ба буні, і дядька, і братчика Сте- панка, що вже навіть до- школи ходить, та кожний їй казав, що зірки з неба ніяк не дістанеш. А тоді розказала Ул'янка свою журбу забавкам, коли клала їх вечером спати, та й сама засну ла, зажурена. А вночі, коли вже всі в хаті поснули, торкнув Бурмило Зо лотоволосу: — Б ррр -б рру -мррру у ! — А-ааа-ааа! — відповіла Зо лотоволоса. — Дзіньдзінь-дзінннь! — за ворушився Стрибанчик, аж ( дзвіночки на його одежі за дзвонили. — І-га-гага! — відізвався ко ник зі своєї коробки. І стали вони всі потихеньки раду ради ти, як би їм зірку для Улянки дістати. Порадилися — треба їм усім піти та спробувати цеї штуки. Вилізли вони тихо з ві зочка, а Вороний з коробки, перейшли кімнату та кухню, аж до дверей, а так Бурмило став на хребет Вороному, а Стри банчик скочив на рамена Бур милові, та ще Золотоволосу взяв на руки. І якраз Золотово лоса досягнула тоді ручкою до клямки. — Кланц — скрипнула клямка, двері відчинилися^ і за бавки вийшли на двір./Пішли вони вулицями, а далі вийшли з міста та в ліс: чалап, чалап, чалап! А в лісі дерева шумлять: шшшу-у, шу-у-ууу! А вйгер гу де: гу-у-уууу! А забавки ідуть лісом: чалап, чалап, чалап, та нічого не бояться. А вечером, коли вже зайшло сонце, Улянка ставила всі свої забавки рядоч ком, сама ставала навколішки перед святим образом та молилася.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
