Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Зірка з неба Була собі дівчинка ■— нази валася Улянка. Мала вона свої забавочки: лялю Золотоволосу, в е дм е д и к а - Б у р ми л а, б а рв и ст о - го сміхунця-Стрибанчика та ко ника -на коліщатках — Вороно го. Золотоволоса вміла пищати: ААА-аа-аа! Бур-мило вмів воркотіти: Бр- рр брру — мрруу! Стрибанчик мав нашиті дзві ночки на барвистій одежі і во ни весь час дзвонили: Дзінь- ДЗІНЬ-ДЗІННН'Ь! А Вороний вмів ірж'ати: І-га- га! Улянка дуже любила свої за бавочки та гарно- бавилася з ни ми. Щодня давала їсти Золото волосій, Бурмилові та Стри байчикові. Садовил'а їх на ма леньких стільчиках біл»я ма ленького столика та дав-ала мо лочко і кришки і'з тістечок в маліесеньких мисочках, таких, як мамусі наперсток. А Вороно му приносила з парку щодня свіжої травички, бо він найбіль ше любив траву. Забавки їли чемно, а коли зїли, дякували У- лянці, як хто вмів: Золотоволоса пищала: Ааа-а . . аааа! Бурмило воркотів: Брр-брру- мрррру! Стирбанчик дзвонив: Дзінь- дзівь-дзііннь! Вороний іржав на весь го лос: І-гага! А вечером, коли вже зайшло сонце, Улянка ставила всі1 свої забавки рвдочком, сама става ла навколішки перед святим о- бразочком та молилася, а за бавки ніби також молилися ра зом із нею. А потім клала Золо товолосу, Бурмила та Стрибан- чика до мальованого візочка, накривала добре рожевим на- криваліьіцем, а Вороного клала в коробку, вистелену в'атою. Годі всі забавки казали Улян- ці “добраніч” — як хто вмів: А-ааа-аа! ~ Б рру-бррр -мррру! Дзінь-дзінь, дзінннь! — І-га-гааа! А тоді й Улянка йшла спати, і забавки сіпали, і всім було до бре. Аж ось раз виглянула Улян ка вечером крізь віконце та п о бачила на небі багато-багато зірок. Зірки Ул'янці дуже подо балися і вона дуже захотіла ді стати собі хоч одну зірочку з неба. Просила матусі, і татка, і ба буні, і дядька, і братчика Сте- панка, що вже навіть до- школи ходить, та кожний їй казав, що зірки з неба ніяк не дістанеш. А тоді розказала Ул'янка свою журбу забавкам, коли клала їх вечером спати, та й сама засну ла, зажурена. А вночі, коли вже всі в хаті поснули, торкнув Бурмило Зо лотоволосу: — Б ррр -б рру -мррру у ! — А-ааа-ааа! — відповіла Зо лотоволоса. — Дзіньдзінь-дзінннь! — за ворушився Стрибанчик, аж ( дзвіночки на його одежі за дзвонили. — І-га-гага! — відізвався ко ник зі своєї коробки. І стали вони всі потихеньки раду ради ти, як би їм зірку для Улянки дістати. Порадилися — треба їм усім піти та спробувати цеї штуки. Вилізли вони тихо з ві зочка, а Вороний з коробки, перейшли кімнату та кухню, аж до дверей, а так Бурмило став на хребет Вороному, а Стри банчик скочив на рамена Бур милові, та ще Золотоволосу взяв на руки. І якраз Золотово лоса досягнула тоді ручкою до клямки. — Кланц — скрипнула клямка, двері відчинилися^ і за бавки вийшли на двір./Пішли вони вулицями, а далі вийшли з міста та в ліс: чалап, чалап, чалап! А в лісі дерева шумлять: шшшу-у, шу-у-ууу! А вйгер гу де: гу-у-уууу! А забавки ідуть лісом: чалап, чалап, чалап, та нічого не бояться. А вечером, коли вже зайшло сонце, Улянка ставила всі свої забавки рядоч ком, сама ставала навколішки перед святим образом та молилася.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
