Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
який леґіНь вігнавси. Найстар шу ялицю у лісі набизівно6) із корінем вирвав би... — Так і треба, дєдику, — від повів Гнат. — У нас же один повстанець проти десятьох, а то й більше ворогів стати му сить. — Ви мийтеси, леґіники мої пишні. Ади, води нагріласми ■вам, заметушилася неня. Гнат глянув на' вікно. Хоч і замерзле було, проте щільно заслонив його ліжником. Тоді роздягнулися вони. З-за чере- сів пістолі вийняли і поклали на лавці. Неня оорочки пода вала, гарно вишиті. Помились, одягнулись і знов пістолі за че- реси. заткнули. Станули посеред хати, випрямились на ввесь ріст, — високі, загартовані мо розом, засмалені буйним віт ром. Один від одного дужчий, один від одного кращий. Перед івечерою молились. Дє- дя голосно, а всі за ним: „Дякувать Боту еєтому, що допоміг дочекати цих Божих С'єток. Тс', поможи Боже їх мир но відправити і від цих за рік других діждати. І засіли до вечері. Неня при- прииесла ще дві ложки для Гна та і для Василя, а та одна злиш- няі так і зосталася на столі, бо так годиться. Бо ануж ще хтось прийде... Тричі набирав Юра пшенич ної куті у ложку і тричі кидав її ДО' стелі, щоб телята так хутко росли, як хутко скаче пшениця до стелини, щоб бджоли рої лись та так сідали на землю, як •пшениця' паде до землі. Параска, хитаючи журливо •головою, говорила: — Усе забрали:і корови,і те лята, і дробєта.0) Одна лиш ко- ровка лишилася тай то не знаТи ци на довго — ци не заберуть. Вечеряли. Всі були .поважні, задумані. Лиш Доциіні очі час- вїд-часу несміливо дивились у той бік, де сидів Василь, а зу стрівшись ІЗ' його поглядом — спускались. Повечеряли. Хотіли забути страхітливу дійсність, та як би -не втікали думками від неї — 5) набизівно — напевно с) дробєта — вівці вона безнастанно і настирливо зазирала ввічі. — А тоді, як твоїх, Василю, дєдя тай неню вивозили — тож то плач був у селі. Усіх багат ших тоді вивезли, згадувала Параска. Таке ґаздівство змар- — Це вони так „ікуркулів роз- куркулювали” Казали — не бу де ні багатих, ні бідних, усі рів ні стануть. Тай, бигме, зрівна- ли. І багатих і бідних, усіх •стар'Ц’ЯМИ поробили, міркував Юра. — Ой, Госпідку! Відверни оцю страшну кару від нас ир- щених!7) Доки ми ще маємо та>к каратиси? Сегодни, у цес Оєтий Вечір найлютішому во рогові треб'З простити, щоб у новім році мирно було. А хіба таким нехристам простити можна? Прости, Гоопідку, мені грішній, але ніяк їм простити не годнаоми. 7) Иріцених — хрещених втра без церкви, без панотця, без колядників... — А ми ще заколядуєм вам, нене, з-аки підемо. — Якже ж у сам Сєтий Вечір підете? —■ дивувалась Параска. Та же не годиться у цю Сету Ніч бути поза хатою, бо весь рік блукатимете. — То й блукатимемо! І то не рік, а довше, нене, — зітхнув Гнат. — Аж поки не виженемо ворогів із нашої землі, — ска зав Василь. І станули оба з Гнатом і за колядували, як колись, перед роками. А вони всі троє з по дивом дивились на тих дивних, узброєних колядників, що зда лека прийшли, щоб їм заколя дувати. Прийшли з рідних лісів, знехтували небезпекою, що їм грозила кожної хвилини. Василь „вінчував”: — Вінчуємо вас, аби у вашій загороді було стільки овечок, скільки у цім хлібі кришок. В'ІН- Із міжнародньої жіночої виставки у Ню йорку: Різдвяний стіл в українській кімнаті. До старовинних меблів — прикраси з пол тавськими взорами: рушник, скатерть, подушка й килим. Під іконою завішена золототкана бучацька тканина. На столі дві свічки в керамічних свічниках Г пле тений хліб по середині.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
