Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Батрак глянув і побачив, що ■на килимі біля йото ніг ціла калабаня. Він увійшов до кім нати, н-е обтрусивши снігу. Кар- пович -оповідав щось про ви падки пятнистого тифу по се лах і вдавав, що не бачить за- брудженого килима. Це був ху дий ВИСОКИЙ ЧОЛОВІК ЗІ сірими очима, дуже -серйозний і, зда валося, дуже рішучий, багато старший за свою дружину. Ба трак на вступі оцінив його, як людину, якій совєтська. влада назавжди залишиться чужою. На це вказували його манери, одяїг, спосіб гово.рення й пове дінка. То»м а мав не разі нагоду бачити таких людей. їх можна було знищити, це правда, але не зігнути, Софія примістилася біля Ба трака. Вона скинула лікарський халат і сиділа одягнена в білу блюзку й темну спідничку. її стрункі, наче виточені ноги бу ли обуті в легке взуттяі та пан- чохи-павутинки. У тій одежі вона здавалася ще молодшою, ■просто дівчинкою. Вона не вмі шувалася до розповіді свойого чоловіка, «була мо-вчазна й за думана. Проте від неї віяло ча рами жіночої принади й Батра кові хотілося лишитись довго в тому домі з чаркою вина у м яко му фотелі. Але він усві домлював, що не можна йому піддаватися такому настирли вому настро-єві. Він мусить бу ти вільний, керуватися розу мом, щоб осягнути свою мету. У нього діти й дружина. Посто- роння жінка не може в його житті грати ніякої ролі. Тому, допивши вино, він 'попрощався і вийшов. „Чим власне привертає вона до себе увагу?” — ставив собі запитання Батрак. „Ні, не кра сою, він знав гарніших дівчат, а може 'Цілістю вигляду, може простотою поведінки та одя гу, що робили її іншою серед міліо-нів жінок. Вона, направду, незрівнянна. Одне горе, — хоч належить вона до трудящих, то напевне погляди в неї буржуаз но-націоналістичні. А до того •вона закінчила освіту закордо ном. Усе те не йде по лінії пар тії. Треба бути дуже обереж ним-. Чергового дня на зборах ак тиву комсомолу голова Райви конкому дуже різко звернув у- вагу присутнім, що молоді то вариші не додержують карно- сти, знайомляться із „здєшні- ми” дівчатами, не звертаючи у- ваги на їхнє со;цлоходження. — Пообережніше із „здеш- німи”, значить, і не дуже то до віряти. Батракові не треба було два рази говорити. Він знав, що це значить! Лінія партії! А він був людиною партії і йому дуже за лежало, щоб залишитись дові реною людиною. * * Після важкої зими надходи ла весна. По місті голосники сповіщали народ про досягнен ня соціялістичної батьківщини та співали совєтських пісень. Б атр аков а дружим а приїхала вже досить давно й розмістила ся в Цісиків, яких переселено в Казахстан. Софія, -як звичай но, їздила до хворих та до лі карні. Батрак бачив її часто, не- раз декілька разів у день, але лише здалека. Він знав, що на селення цілої околиці стр-ашен- но любить Карповича, як лю дину і дуже доброго лікаря, а всі просто закохані в його ча рівну дружину. Але Райпартком ставився до тієї пари людей хо лодно та здержливо. Началь ству було відомо, що- Карпович відмовився подавати звіти про своїх пацієнтів, якби хто з них неприхильно висловився про совєтську владу. — Я лікар, — сказ»ав він до Тарада-я, начальника ВКВД. — Моє звання наказує мені пома гати людям, а не шкодити. Ко ли ж вас хто ла>є, то в тому ва нта вина, а не моя. Тарадай держав його цілу ніч, але Карпович не дався за лякати. Ранком начальник по дав йому до підпису папір, що Карпович відмовляється відда ти прислугу ВКВД. Коли ж лі кар узяв перо, Тарадай поклав руку на письмо й заявив: — Підписання — рівняється смерті. Карпович не відповів і без вагання накреслив свО'Є прізви ще. Проти Софії ніхто ніколи не сказав лихого слова на партій них зборах. До неї як до жінки, ставились всі якось краще, при хильніше. Навіть голова Райви конкому висловився, може й не хотячи, що в неї щаслива рука для хворих. А це вже говорило багато. Раз зустрів' її Батрак на ко ридорі Райпартікому. Вона по здоровила його, а він приста нув, щоб розпитати її про ро боту. Це було дуже рано. Ро бота щойно починалася. Вогке волосся на толові Софії вказу вало, що- вона щолиш перед хвилиною покинула лазнич-ку. Вона була така свіжіа, така, при ваблива, ЩО' Батрак пянів від самої ЇЇ появи, від подиху її чи стої одежі. І тоді зродилося в ньому ба жання здобути її. Лише на один раз, на одну годину — для до годжання- своїй амбіції. Бажан ня було таке сильне, що ско лихнуло його раптом цілого, як весняна буряі сколихує могутні дуби. Батрак дивувався собі, бо нічого такого- йому досі не тра плялося. Але він скрив це ба жання глибоко під маску бай дужносте, бо добре знав, що •про те ніхто не сміє знати. Ні хто! Навіть сама Софія. Вона в .першу чергу! Треба діяти дуже обережно, не виявляючи найменшого зіа- цікавлення її особою, ніколи не називати імени, завжди вими нати на: вулиці, а зате придума ти спосіб, щоб бачитися з нею частіше і то без- свідків. — Цікаво, що вона за харак тер і чи довго треба буде че кати на її остаточне рішення. Батрак дивився на свою за баганку дуже тверезими очима. Він не хотів нічого знати про почування;, бо це тільки зіайвий баляет, тимто й на Софію ди вився, як на предмет, а не як на живу людину. Те, що вона>:- може не захотіти й говорити’ з ним про кохання, він не брав зовсім до уваги, бо досі ще ні- одна жінка ніколи йому не о- перлася. Якщо він одружився, ТО1 тільки тому, що це йшло по лінії партії, а -якщо тепер треба йому укривати свою забаганку, то тому, що це не йде по лінії партії. (Далі буде). Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
