Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
СВЯТА НАДХОДЯТЬ! Івасю, Марусю! Галинко! Петрусю! Дивіться, малята, Дівчата, хлопята: Різдвяні он свята Надходять до нас! Виходьте із хати Гостей зустрічати, Відкрийте їм двері, Просіть до вечері, Поставте ялинку І Божу Дитинку У пісні-колядці В дитячій громадці Прославте всі враз! Роляник. СВЯТА НІЧ Скінчився день. Вже сонце спить, На небі зірка мерехтить, Під снігом гнуться віти — У кожнім домі попри шлях Стоять ялинки у свічках І колядують діти. Найкраще свято з свят усіх — Різдво! Лунає срібний сміх, Видзвонює колядка — У сяйві синіх, жовтих свіч Стоїть свята Різдвяна Ніч Над яслами Дитятка. Р. Завадович Звідки взялася Різдвяна ялинка? На Святий Вечір є гарний звичай, ідо до кімнати прино сять ялинку, обвішують її сріб ним і золотим павутинням, цу- корками і іншими прикрасами та світять на ній свічечки. Ве лика то втіха дітям, коли на не бі блисне перша зірка, а в хаті ясно освітять ялинку і заколя дують “Бог Предвічний” Звідки 'взявся звичай прикра шувати кімнату ялинкою? Про це є всякі перекази, а один роз повідає так: Десь у далекому селі жила в&ога вдовиця з двома дітьми, Оксанкою і Петрусем. Були такі бідні, що ні що їсти, ні чим за топити в печі. Не дивно, що на Святий Вечір не стало в них дров, і мати післала дітей у не далекий ліс назбирати пруття. Пішли діти й стали збирати. Зайшли в глибину лісу і заблу дили. Несуть вязки хмизу на плечах, ідуть, ідуть, а лісові кін ця не видно. Надійшов вечір, настала ніч... — Заночуємо, отут, у затиш ку, а вранці знайдемо дорогу! — каже Петрусь. — Нехай! — відповідає Ок- санка. — Ночують же в лісі зай чики і вивірки та й не бояться, то й нам нічого боятись. А втім, Бог і малий Ісусик з нами. І посідали діти під молодою ялинкою на вязках -пруття, при- тулились одне до одного й по снули. І почали діятися їв тому засні женому лісі всякі дива. Надбіг ла вивірка — глип, під ялин кою двойко дітей! Зараз побіг ла до лісового цаоя, ведмедя, розповідає, що бачила біля своєї хатки людських дітей. Змерзли вони, голодні вони, бі дні вони. Чи не можна б їм чим помогти? Ще не скінчила вивірка, а вже прискакав зайчик, прибігла ли сичка, прилетіли пташки і всі в один голос стали жалувати ді тей: бідні діти, їм треба якось помогти! І промовив ведмідь, лісовий цар: Ідіть і порятуйте їх, як зна єте. Я даю свою згоду. Побігли звірі, полетіли пта-, хи і кожне з них принесло, що. мало. Вивірка принесла горіш ки, горобчики сушені ягідки, а ведмідь прислав зайчиком ме ду. Щоб не збудити сонних ді тей, звірята порозвішували свої подарунки на ялинці, мовляв, діти пробудяться, то посніда ють. А коли відійшли, злинув ангел з неба й освітив ялинку свічечками, щоб діти не бояли ся і щоб їм було тепло. Удосвіта прокинулись діти, глянули на ялинку і здивува лись: що за'.краса, звідки стіль ки дарунків? Схопилися і хоті ли їсти, бо були дуже голодні. Та пригадали собі свою любу маму, що сьогодні, на Різдво сидить голодна в холодній хаті або бігає по лісі і шукає -своїх діток. Зрубали ялинку і з усім, що на ній було, понесли в село додохму. Легко знайшли доро гу бо зайчик позначив її своїми слідами. Велика радість запану вала в хаті бідної вдовиці. Всі люди з села позбігалися диви тись на пишну ялинку, і зараз кожний батько приніс з лісу своїм дітям таку саму ялинку і пообвішував її дарунками. Відтоді щороку на Святий Вечір прибирають ялинку і славлять при ній малого Ісуси- ка, що народився в Вифлеємі. За Ю.Ш . Щ об не збудити сонних дітей, зві рята порозвішували свої подарунки на ялинці.
Page load link
Go to Top