Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Президентка в народньому вбранні На президіяльному кріслі 06- єднаних Націй засіла тепер жін ка в народньому вбранні. Чу дово гармонізує її стародавнє „сарі” з блакитним відтінком 32лі нарад. її сивіюче волосся, відчесане від чола блистить срібно в сильному світлі лямп. Глибокі чорні очі відбивають ввесь чар її далекої батьків щини. Віяя Лакшмі Пандіт радо роз казує про неї. Народнє вбрання Індії — шовкові, перетикані тканини чудових спілих кольо рів — це її гордість. Вони змі няються й вправне око індійки зможе легко відрізнити, чи „са рі” її приятельки торічне чи цього року справлене. Та за- саднича форма його все та са ма, оті клясично-прості склад ки, що спливають з одного іпле- ча. Зі споду вдятає індійка то неньку сорочку й — о диво, таку ж обгортку, як наші се лянки на Покутті. Вона обвиває нею стан та згортає її зпереду в такі самі дбайливі складки, як це водиться на Буковині. Мало хто знає, що наша горботка чи фота прийшла до нас у давнину звідтіля. І справді — коли президентка О'Н встає й рухається, індій ське „сарі” прегарно блистить із віддалі та отінює її постать. Пригадуються слова Наталени Королевої, яка залюбки носила народнє вбрання. „Коли жінка старіється, казала, повинна тільки в народньому вбранні ходити. За довгі століття на шого одягу витворились такі досконалі форми, що найкраще відповідають зарисам жіночої постаті. Хіба може щось краще вгортати жіночий стан, як пол тавська корсетка?” А Віяя Лакшмі Пандіт про це дуже дбає. Золототкана іпарча її „сарі” часто міняється, вона любить показувати цей стрій у різних відмінах. Та знаменне те, що вона ніколи не міняє його на сучасне, навіть для най більш офіційної нагоди. Воно стало признакою її країни, як і в її брата премієра Індії. Цього брата вона любить і поважає. Між ними велика різ ниця віку та їх єднає любов до Індії. Із ним разом вона пе рейшла далекий шлях. Бо вони походять із заможної індій ської родини, що була дещо угодова. Молодий Пандіт Неру закінчив університет в Кембрі- джі, а Віяя вийшла зпід рук ан глійських гувернанток бездо ганною молодою леді. Та рух, незбройного спротиву, що йо го очолював Магатма Ґанді, за хопив молодь. Осягнути єд ність Індії, зажити власним дер жавним життям — стало її га слом. Брат і сестра Неру пере водили дискусії, організували страйки. За те грозила їм тюр ма й Віяя Лакшмі Пандіт за- коштувала її тричі. її чоловік, визначний адвокат, провів у тюрмі десять літ і помер у 1944 році від наслідків її. А Віяя Лакшмі Пандіт ішла далі цим шляхом. Вже в 1937 вона увійшла до першого уря ду Індії, що постав ще іпід на глядом Англії. А в 1944 р. вона одержала почесне призначен ня — обїхати Злучені Держави Америки з пропагандою в ко ристь незалежности Індії. Вона здобула такі симпатії і закін чила так успішно це діло, що в 1946 р. вона очолювала де легацію Індії до ОН. Брат і сестра живуть дуже дружньо. В Індії взагалі родин ні звязки дуже тісні. Брат для сестри є все головою родини й продовжує її охороняти навіть, коли вже вони дорослі й осну вали власні родини. Діти се стри кличуть свого дядька пе стливо словом „мама” А між собою стриєчна й тіточна рідня вдержує тісні звязки, неначе рідні. Так як на заході святку ють День Матері — в Індії об ходять двічі в рік День Брата. Довгі роки співпраці закрі пили взаємини брата з сестрою. „Часом, коли ми беремо участь у довгому засіданні, де йдуть нудні промови, розказує Віяя, вистачить мені глянути в бік мого брата та зловити його по гляд. Вогники в йо-го очах ка жуть мені, що він тієї самої думки про вченого промовця, що й я” — Та й взагалі наше посво ячення улегшу-є взаємини. За мість чекати на офіційну кон ференцію в будинку уряду, я всунуся до його кімнати тоді, коли він кінчає одягатися. На краєчку йото туалетного стола я роблю собі нотатки, а він го литься й відповідає на мої за пити. Оттак багато вказівок у своїй праці я від нього дістала, не забираючи йому дорогого часу” ' Вона поділяє його шлях у по літиці, що веде Індію до опо зиції проти заходу. Та останні познаки кажуть сподіватися, що вона орієнтується бистрі ше за нього. Вона відбула п о д о р о ж по червоному 'Китаю й потрясена явищами того життя, як невільничою працею вязнів та донощицтвом серед дітвори. Серцем відчула вона глибоку неправду, що криється за трі" скучими сЬразами пропаганди. Тому треба сподіватися, що її заява п р о особисту невтраль- ність, яку складає кожночасний голова ОН, матиме глибоке значення. JI. Бура ІЗ КОНЦЕРТОВОЇ ЕСТРАДИ У листопаді почала концернову об- їздку по містах ЗДА співачка Галина Галій. Вона почала студіювати музику і спів ще в Україні, а потім була уче ницею Ореста Руснака у Мюнхені. Во лодіє прегарним меццо - сопраном, яким підбила собі серця канадійців на кількох концертах. В Укр. Літ. Мистецькому Клюбі в Ню Йорку виступила з власним кон цертом співачка Ганна Шерей, що прибула недавно тому з Европи. У програмі концерту були українські арії і пісні. Супровід у руках Галини Чічки-Андрієнко. З нагоди виїзду до Колорадо спі вачка Євгенія Винниченко-Мозгова влаштувала прощальний концерт для громадянства в Ню Йорку. На іншому місці подаємо лист мисткині, яким во на прощається з своїми прихильниця ми в СУА. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
