Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
MAMA Із циклю: Ми й Америка Пояснення заголовка: Мама. Не треба здається 'пояснювати. Але ж найчастіше ви уявляєте собі при цьому молоду усміх нену матір з немовлям у наруч- чі, інколи знову зрілу жінку, що переносить страждання через дітей, що їх проглинула війна й закатував ворог. Але мого ти пу мами ви або ще не зустріча ли в Америці, або як зустрічали, то пройшли непомітно зайняті своїми справами. Я хочу вам її показати, оцю маму, що при мандрувала з галицького По ділля чотири роки тому і що вона робила та робить на цій, новій землі. Мама, як я зазначила, була їмостею. Треба сказати, що не вийнятковою, бо багато наших їмостів вели лад не лиш в хаті, але і в селі. Мамин лад розгля датиму не з боку суспільної праці, бо такої ми вимагали від їмостів, але з боку „бизнесу", бо ми в країні, де бизнес воло діє і в нього наша Мама доско нало ввійшла. Коли я розмовля ла з нею і старалася просліди ти джерела її підприємчивости й життєздатносте, я зразу ж найшла їх: паоохія не багато приносила, а дітей було четве ро, всі в високих школах у мі сті. Удержати й вивчити їх ви магало великих коштів. І не йшли „попадянки" на вчите льок, як це в нас було в звичаю, але одна вчилася на дентистку, друга студіювала право, а сини: медицину й фармацію. Як Мама добувала гроші? Вона навязала звязки з одною катовицькою (це в Польщі) фірмою і налад нала собі збут курей. — Коли треба було посилати телеграфічно, бо холоділень у нас не було, то я з трьома дівча тами цілу ніч скубала курки — розказує Мама. Вона сива, небагато волосся розчесане в розділ, з заду дві маленькі косички в вісімку. Ні трішки червонила, ні трішки о- лівця. Мама в Америці така, як була дома. Навіть велика боро давка на 'підборідді росте собі картоплинкою, але Мама не ці кавиться нею, хоч ЇЇ можна б усунути. Одна дочка виїхала до Ав стралії, — вона подружена, — а Мама з трьома іншими до Ді- тройту. Заки ще діти вспіли розглянутись за працею, а всі вони з покінченими студіями, що їх, до речі, тут не призна ють, Мама вже найшла працю. В ресторані, на Гемтремку, де скупчена польська, але й укра їнська людність. Там заставили її робити вареники. Мама помі тила, що при відповідному за міщенні тіста їх не треба ліпи ти, тільки викроювати відповід ною формочкою, що затискає сама береги. За кілька місяців Мама виспеціялізувалася в роб- ленні оцих вареників, заощади ла трохи грошей, винаймила со бі льокаль та відкрила „Мамин Ресторан". Недовго по відкрит ті я була в ньому. Він невелич кий, так столиків з десять і оці круглі стільці здовж спільного стола, не знаю справді, як на звати той „кавнтер" За кімна тою кухня з великою печею, а в низу, в пивниці великий „діп- фрізер". Син, що працював вже в аптеці обводив мене по цих місцях і пояснював: — Мама купила цю холоділь- ню і тепер нам значно легше й краще господарити. Мама теж купила мені авто і я їзджу раз у тиждень по товари й купую їх у більшій кількості, отже пів вола, чи що. При тому мясо по різане вже на відповідні кусни ки. Це все замерзає на лід і мо же стояти скільки треба. Те са ме товщ і інші речі, що псують ся. У міжчасі в ресторані сиділо декілька гостей. Гарна чорнява панночка подавала їм харчі. Це дентистка, дочка. Працює тут як кельнерка. — Що найбільше відходить, питаєте, — говорить із милим усміхом — скарокраєві страви. Отже; ковбаса з капустою, сі- Гуцульська молодиця ченики, голубці, а надівсе варе ники, мамині вареники. Маємо сталих гостей, що приходять їсти вечерю і принагідних. Що до національности, то на пер шому місці поляки, там україн ці й інші. Он гляньте крізь вік но: в парчку напроти наші го сті. Там сиділи на лавочках і веш талися стаоші чоловіки, звичай но самітні. Я дістаю теж порцію варени ків. Вони мякі, а не такі, як ін ші. т о їх продають скрізь у Ді- тоойті, т о сосисок) можна б рубати. Вони пухкі, смачні, по литі маслом і чаоочка сметани до них. І більше сиру, як кар топлі так, що я думала, що во ни з самого сиру. — Не думайте, що це єди ні наші стоави! Мама подає ме ні довгий описок страв. — Та роляда з індика, це моя опе- ціяльність, розказує. Поза що денним хаочуванням споавляє- мо весілля, так на пятдесят осіб, різні свята й принагідні гости
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
