Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК XI. ЛЮТИЙ, 1954 Ч. 2 У тридцятліття великої жертви Велика 'постать -цієї -жінки ви риває щороку в лютні перед нами. Щороку згадують її чи- слееві жіночі організації, що носять її імя. А тепер, у трид- ц-ятьліття її геройської смерти, полине безліч думок на те за тишне місце Я'НІ’ВеЬКОГО ЦВИН- тар'я, де її могила. Ольга з Левицьких Басараб спочила там у 1924 p., закатова на у польській тюрмі дня 13. лютня. Вістка про її мученичу смерть потрясла тодішнім укра їнським світом. Завдяки захо дам українських жіночих орга нізацій удалось поширити віст ку іпр о те ізаграницю й піднести протест на1 міжнародньому фо румі. Вже в несповна рік по підписанні акту Ради Амбаса- дорів показалася світові гола правда, про польську окупацію Західньої України. Та не політичне значення цього факту важне для нас. Про це вже писалося ‘багато і ще будуть розглядати йото іпівні- ше з іншої й кращої відстані. У ці роковини хочемо підійти до Ольги Басараб, як до україн ської жінки :й людини. Бо нам, зорганізованому жіноцтву хо четься пізнати1 її прикмети й о- собливості, що видвигнули ЇЇ на передове місце в намиті у- кіраїнського народу. ■Коли переглянути ЇЇ життє пис, що його вже маємо .в до кладній 'формі, застановляє нас, поза всіми.іншими фактами — ЇЇ активність. Ми бачимо її вже в Леремиському Інституті на ■пості 'бібліотекарки, а'дещо пі зніше в рядах Української Стрі лецької Організації, де гурту валась тоді молодь. Поряд кує бібліотеку „Жіночої Гро мади” і веде курси неграмот них у „Просвіті” 3 вибу хом війни вона входить до Комітету Допомоги Раненим- у Відні, а пізніше ДО' Українсько го Жіночого Союзу там же. Всюди' її участь є замітна. Прав да, воїн® не змагає до проводу, до головства, а всюди є актив ним, незвичайно працьовитим членом управи. її почини особливі, незвичай ні, а переводила вона їх у жит тя з душею. От хочби згадати опіку над раненими з раме- ни Комітету Допомоги: Ране ним. Оця піддержка .нещасних наших вояків, загублених у ве ликих віденських шпиталях, праця над ними, наука! письма для неграмотних, листування з ними і з родинами їх — це ве летенське зусилля, що ввернуло увагу чужого' оточення на себе. Взаємини робітничого товари ства „Єдність” з Українським Жіночим Союзом навязались завдяки її рішучим заходам. Та і в самому Жіночому Союзі, де зустрілись уперше у громад ській праці придніпрянки з га личанками, виринали розбіж ності. Ольга Басараб вміла ба чити справу критично й мала відвагу виявити свою думку. Також допомагала вона в ор ганізуванні концертів молодих українських дебютанток у Від ні. А вкінці виказала ініціятиву також у взаєминах із міжнарод- німи жіночими організаціями. Для конгресу Ліги Мира і Сво боди треба було збирати мате- ріял, укладати меморіял, пере писувати й перекладати на чу жі мови. Вона перевела всю підготовну роботу для виступу нашої делегації. При цьому Ольга Басараб ма ла солідну фахову освіту. Вона належала до перших українок, що закінчили вищі торговельні студії у Відні й завжди фаїхово працювала. Немає ще звідомлення про її -ролю і діяльність В' Українській Військовій Організації. Та по передні факти кажуть догаду ватись, -що праця її пробігала та-к саамо обовязково й жерт- венно. Ми спинились довше над ци ми фактами з її житт-я-, що на- овітлЮ'Ють її громадське на- стгівлення. Завжди активна.; за вжди в передових рядйх, де йшло про працю чи якесь о- собливе завдання, беїзі претен- сій до проводу чи репрезента ції — ось що характеризує її в праці. Особисті обставини, хоч які невтдрадві (згадаймо про її сирітство і втрату коханого чо ловіка) — не заломлюють її а, навпаки — неначе повертають лицем до .громади, до іншого ідеалу. Вона служить йому все життя. Бо с-аіме цього слова можна прилож'ити до її громад ської праці. Воїна служила гро маді своїм словом, своїм ділом, своїм умінням, а не бралась верховодити чи проводити. Ольїга Басараб зарисовується перед нами виразно коізь від даль тридцяти років. В її духо вому -обличчі бачимо одну з найкращих представниць отого жіночого- 'ПОКОЛІННЯ, ЩО- ВИО-О- сло напередодні першої світо вої війни. її життєвий ідеал — служіння Україні — вона підго тувала солідним фаховим знан ням та широкою загальною о- світою. Особисте вміла підпо рядкувати загальному і летка У_ втаєминах із людьми, вміла діяти у громаді. А коли час по ставив перед неї вимогу най вищої жертви, бо свого жит тя — вона вміла й її зложити. Зорганізоване жіноцтво ці нить її память ще з одної при чини. Ольга Басараб була чин на їв жіночих організаціях, вона (Продовження на стор. 2)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
