Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ведмедик! Я назву його “Му- цьо”!” І я став Муцьом. Дівчинка, ідо мене дістала, називалася Га ля. Але скоро я побачив, що куди краще було бути Медьом, як Муцьом! Галя не мала інших забавок, лиш мене, і я був ду же сам. Галі ніхто не годував. Коли її мамуся йшла ранком на роботу, Галя ще спала. А коли будилася, то на столі стояло горнятко зимної кави та кусок чорного, хліба. Галя їх їла дуже скоренько, та ще й оглядалася, неначе боялася, що хтось їй і це відбере.. Галя не мала тети, щоб її во дила на прохід. Вона сиділа ці лими днями зі мною в хаті. Або, ще гірше, Галя часто кашляла і мусіла лежати в ліжку. З нею лежав і я, бо вона не випускала мене з рук' і на хвилину. Я не жалувався б, якби це було бі леньке ліжечко Вірці. А то бу ло таке старе, деревяне, і скри піло дуже. А на ньому було лиш одно тоненьке, діраве рядно. Під ним'зовсім не було тепло і я весь дрижав із холоду. А до того Галя так кашляла, що мені аж лячно ставало. Так я мучився, а вкінці, ска зав собі: годі! Піду в світ за очі, не буду більше в Галі! Галя, втомлена кашлем —■ за дрімала. Тоді я випав з ліжка та покотився під піч, за дрова. Тут пролежу — думав я, а ко ли мама входитиме — вихов- знувся з хати через двері та пі ду геть. Так я лежав за дрова ми, аж нараз почув дивний звук. То не був кашель. То Га ля пробудилася і ридала важко. Зовсім не так, як Вірця, коли плакала, що хоче нової лялі! Щось стиснуло моє ведмеже серце. Я висунувся трохи з-за дров, щоб побачити Галю во станнє. Галя плакала великими, гіркими сльозами та заломлю вала в розпуці свої худенькі ручки. — Муцю, мій Муціньку, вед медику — хлипала вона. Інші діти мають такі гарні забавки, а я лиш тебе одного! А тепер і ти пішов кудись! Я така сама в хаті! Мама все на роботі, а тат ко помер ще торік... Муцю, мій М-уу-у-у-цю!” І вона почала знов кашляти... Я-висунувся ще більше-із-за дров. І тоді Галя побачила ме не. Ох, як вона зраділа! Виско чила мерщій боса на холодну долівку, вхопила мене та побіг ла до ліжка. Я обтер своїми ок самитними лабками її сльози та притулився до неї, щоб загріти її своїм мягеньким кожушком. Вона потиснула мою сгіружин- ку, а я моргнув до неї та запи щав: Бідненька Галюсю! Не плач! Я вже більше тебе не по кину! Може хтось думав би, що я лиш так собі запищав, але Галя добре зрозуміла мене, бо її блі деньке личко усміхнулося. І так я залишився назавжди в Галі. Леся Храплива БАБУСЯ МЕТЕЛИЦЯ Не бійтеся мене, Любенькі діточки! Готую вам я шлях Під лижви й саночки. Для ваших я утіх Зробити рада все, Бо і мені ваш сміх Утіху принесе. А ось іще нову Розраду вам подам: Сніжинок попрошу, Хай затанцюють вам. Сніжинки, доні, гей, Мерщій сюди ідіть, І дітям тим танок Веселий заведіть! Є. Янчевська £ Вже вийшов заходами ( СФУЖО 1. випуск матерія- | ліз для дошкілля І „ВЕСНА” І Вірші, оповідання, 5 пісні, гри, забавки І Впорядкувала М. Юркевич І Ціна 50 ц , І Замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
