Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ведмедик! Я назву його “Му- цьо”!” І я став Муцьом. Дівчинка, ідо мене дістала, називалася Га ля. Але скоро я побачив, що куди краще було бути Медьом, як Муцьом! Галя не мала інших забавок, лиш мене, і я був ду же сам. Галі ніхто не годував. Коли її мамуся йшла ранком на роботу, Галя ще спала. А коли будилася, то на столі стояло горнятко зимної кави та кусок чорного, хліба. Галя їх їла дуже скоренько, та ще й оглядалася, неначе боялася, що хтось їй і це відбере.. Галя не мала тети, щоб її во дила на прохід. Вона сиділа ці лими днями зі мною в хаті. Або, ще гірше, Галя часто кашляла і мусіла лежати в ліжку. З нею лежав і я, бо вона не випускала мене з рук' і на хвилину. Я не жалувався б, якби це було бі леньке ліжечко Вірці. А то бу ло таке старе, деревяне, і скри піло дуже. А на ньому було лиш одно тоненьке, діраве рядно. Під ним'зовсім не було тепло і я весь дрижав із холоду. А до того Галя так кашляла, що мені аж лячно ставало. Так я мучився, а вкінці, ска зав собі: годі! Піду в світ за очі, не буду більше в Галі! Галя, втомлена кашлем —■ за дрімала. Тоді я випав з ліжка та покотився під піч, за дрова. Тут пролежу — думав я, а ко ли мама входитиме — вихов- знувся з хати через двері та пі ду геть. Так я лежав за дрова ми, аж нараз почув дивний звук. То не був кашель. То Га ля пробудилася і ридала важко. Зовсім не так, як Вірця, коли плакала, що хоче нової лялі! Щось стиснуло моє ведмеже серце. Я висунувся трохи з-за дров, щоб побачити Галю во станнє. Галя плакала великими, гіркими сльозами та заломлю вала в розпуці свої худенькі ручки. — Муцю, мій Муціньку, вед медику — хлипала вона. Інші діти мають такі гарні забавки, а я лиш тебе одного! А тепер і ти пішов кудись! Я така сама в хаті! Мама все на роботі, а тат ко помер ще торік... Муцю, мій М-уу-у-у-цю!” І вона почала знов кашляти... Я-висунувся ще більше-із-за дров. І тоді Галя побачила ме не. Ох, як вона зраділа! Виско чила мерщій боса на холодну долівку, вхопила мене та побіг ла до ліжка. Я обтер своїми ок самитними лабками її сльози та притулився до неї, щоб загріти її своїм мягеньким кожушком. Вона потиснула мою сгіружин- ку, а я моргнув до неї та запи щав: Бідненька Галюсю! Не плач! Я вже більше тебе не по кину! Може хтось думав би, що я лиш так собі запищав, але Галя добре зрозуміла мене, бо її блі деньке личко усміхнулося. І так я залишився назавжди в Галі. Леся Храплива БАБУСЯ МЕТЕЛИЦЯ Не бійтеся мене, Любенькі діточки! Готую вам я шлях Під лижви й саночки. Для ваших я утіх Зробити рада все, Бо і мені ваш сміх Утіху принесе. А ось іще нову Розраду вам подам: Сніжинок попрошу, Хай затанцюють вам. Сніжинки, доні, гей, Мерщій сюди ідіть, І дітям тим танок Веселий заведіть! Є. Янчевська £ Вже вийшов заходами ( СФУЖО 1. випуск матерія- | ліз для дошкілля І „ВЕСНА” І Вірші, оповідання, 5 пісні, гри, забавки І Впорядкувала М. Юркевич І Ціна 50 ц , І Замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
