Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ДОПОМОГА ОДНОГО МІСТА (БОФАЛО, Н. Й.) Прийшов лист. Лист з Бель гії, з приюту для старців, де до живають віку люди, що їх лу кава доля залишила на призво- ляще, на ласці чужої держави. Лист, як багато інших листів зза океану, що розказують про злидні залишенців. Хтось про сить про ліки, комусь потріб на протеза, хтось не має чере-' вик... Лист адресований до п. Стефанії Безкоровайної, відо мої суспільної діячки, яку зна ють скрізь з її доброго, спів чутливого серця. Адресатка призадумується. Хіба може во на одна, хворовита жінка, до помогти всім потребуючим? За ініціятивою п. С. Безкоровай ної лист відчитується на укра їнській радіопрограмі пп. Лав- рівських і розпочинається збір ка серед бофалівського грома дянства. Збірку переводить е- нергійний п. Михайло Лисак і зібраних $161.00, висилається старцям в Бельгії. В короткому часі приходять повні звозуш- ливої вдячности листи обдаро ваних... В голові невтомної громад ської працівниці зроджується нова думка: „Таких потребую чих, що не можуть заробити на себе, таких людей, що їм ніхто не помагає — є в Европі сотні, їм — отим сиротам, хворим і старцям, потрібна постійна до помога. А якби так зорганізу вати наше бофалівське жіноц тво й повести широку допомо- гову акцію серед нашого гро мадянства?" Пані Стефанія Безкоровайна переговорює з управою місце вої філії УККА й дня 16. берез ня 1952 р. відбуваються Осно вуючі Збори Допомогової Сек ції. На зборах, на яких були присутні секретар філії УККА п. Степан Шипилявий та куль турно-освітній референт проф. Осип Залеський вибрано Упра ву Допомогової Секції в скла ді: п. Стефанія Безкоровайна — голова, п. Анна Качор — мі- ^стоголова, п. Мечислава Га- ницька — секретарка, п. Миро слава Макогон — скарбничка. Пп.: Ірина Дорощак, Оксана Мурська, Анна Качмарик, Ма рія Мартин і Леся Лисак — Контрольна Комісія. Справу ставиться ясно: Тре ба звернутися до кожної укра їнської родини в Бофало й су сідніх містечках та оселях, щоб здеклярували суму 25 центів місячно, як постійний фонд Допомогової Секції. Правда — як це небагато, менше чим о- дин цент денно? Але це дасть у висліді поважну суму, коли збіркою охопиться ціле місто. П. Мечислава Ганицька та п. Степан Шипилявий відразу приступають до праці. Плян мі ста, адреси українських грома дян — і місто ділиться на сек ції, до яких підуть збірщиці. Не знаю, чи хтось подякує ко лись Вам, п. Ганицька і Вам, п. Шипилявий за цей Ваш труд, але знаю, що Ваші серця заби лись радісно, коли в початку квітня 1952 р. по Бофало роз- брились збірщиці з синеньки ми книжечками в руках і поча ли напливати перші „кводри“. їх попередило понад 1.000 дру кованих відозв, розісланих до всіх громадян невтомним п. Шипилявим. Щоб люди знали про що йдеться, та щоб щиро зустріли збірщиць... Рівночасно заговорила в ете- рі українська радіопередача п. Ірини і Юрія Лаврівських, що не жаліли свого дорогого часу на оголошення збіркової акції, а за ними другі програми Бо фало — п. Василя Шарвана й п. Богдана Пожарнюка. Ви пробачте мені, подруги- збірщиці, що не буду/назива ти Ваших імен, бо нагородою для Вас є оці листи повні вдяч ности, що приходять від наших залишенців. Але в імя справе дливосте Вам треба признати, що Ваша праця межує нераз з посвятою. Ви всі працюєте чи то десь в фабриці, чи на „гавз- ворку“, а вечорами, коли так добре було б відпочати у влас ній хаті, Ви берете вашу си неньку книжечку й ідете на збірку. Початки не все були рожеві... Ви несміло входили в хату незнайомих людей, пред ставлялись, виказувались упов новаженням, пояснюючи спра ву й просили: „Будь ласка, під пишіть заяву, що ви згідні платити щомісяця 25 центів, до Допомогової Секції при УККА“... Були хати де господарі по такували головами й казали: „Чому ж би ні — я дам... Тре ба ж помогти людям, що в біді. Я сам колись в таборах кори- став з помочі наших заокеан ських братів11. Були старі жін ки, що тихо говорили: „Я не працюю, живу на удержанні си на, але кводра на місяць дам“ і витягали з якоїсь шухлядки дрібні монети, мабуть заоща джені на „ґросерні". Але були й інші люди... Ча сто вони мали свої власні, пре красно влаштовані доми, нові авта (і кажуть сусіди, що теж дещо в банку), але від них важко було випросити оцих 25 центів. Що вони говорили? Краще не будемо того повто рювати, але з таких хат збір- щиця виходила з похиленою головою й гіркістю в душі. Та про це не згадуймо... * А сьогодні? Звіт діяльности й зібрані суми може кожний мешканець Бофало прочитати, в Річному Звіті місцевої філії УККА. Там стоїть „чорне на бі- 'лім“. Від квітня 1952 р. до квіт ня 1953 р. Допомогова Секція зібрала суму $2,102,68, з якої вислано $1,042, 25 хворим, старцям, дітям, науковим ін ституціям (чи студентам) в Ні меччині, Австрії, Бельгії та Ю- ґославії. Висилано грошеві кво ти, ліки, харчі й одяг... Леся Лисак КООПЕРАТИВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНЬОГО ВИРОБНИЦТВА В Новому Ульмі постала коопера- тива для виробу дереворізьби, кили марства, вишивкарства і виробу ста левих меблів. Союз Світових Церков та уряд Швабії піддержали цей почин приміщенням та кредитом.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
