Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Нова ділянка Десята конвенція СУА заці кавилась одною ділянкою моєї праці, що її вдалось мені роз винути в Шикаґо. Тому и зао хочена редакцією „Нашого Життя“, хотіла б я висловити деякі думки з приводу того, щоб пояснити ближче, як це вдалося нам її розвинути. Як містоголова СУА, мені приходиться дуже часто висту пати від імені СУА на громад ському форумі. У ході взаємин треба було дуже часто знайо митись, а часом шукати зна йомств серед чужинців. Мене здивувало, а то й вразило те, як мало чужинці поінформова ні про нас. Широкі маси знають ють дуже мало, або зовсім не правильні речі. Навіть провідні особи в американських жіночих організаціях, що щиро цікави лись нашою культурою, вияви ли повне незнання наших справ. Треба було мені доложити ба гато труду, заки я вияснила, що українці — це не росіяни, жили там, а за роки скиталь- щини тільки й думали за те, як би уникнути репатріяції, куди переселитися і т. д.? Не думаю, щоб усі вони сприймали все те, що казалося, писалося і по казувалося в кіно, як істину, яка не підлягає здоровій кри тиці. Людина має розум, а ро зум не є сліпий кінь, якого можна вести куди захочеш. А якщо вони там не жили, то нехай не беруться за такі теми. На закінчення мені хотілось би, щоб автори, які торкають ся цього питання, звернули у- вагу на те, що починаючи від елементарної школи і кінчаю чи високими, наші діти тут у чужомовних для них школах, ведуть перед. Очевидячки, в цих дітях закладено здорове начало, а виховували їх уже ті батьки, що самі одержували освіту й виховання в „совєт- ському раю“ Як же могли б душевні каліки-батьки вихова ти здорову дитину? Олена Шпаківська ані поляки, а нарід з окремою мовою і багатим минулим. Другий приклад такої непо інформованосте дав Уряд На туралізації й Еміграції в Ши каґо, який не признає такої на ції як українська. Тут уже ввесь український загал докладає старань, щоб це становище важної для нас установи пра вильно наставити. Зустрівши такий стан, я при йшла до висновку, що кожен Відділ СУА повинен проробити певну освідомну роботу в кру гах, які йому доступні. Нашим обовязком є не тільки працю вати внутрі нашої спільноти, але популяризувати наше імя та визвольну боротьбу Украї ни, бо це один із обовязків, я- кий накладає на нас поневолена Батьківщина. Тому я стала бачно слідкува ти за кожною нагодою, де мож на було українським жінкам виступити. Така скоро трапи лась, бо французи Шикаґо вла штували міжнародню виставку і нас запросили. Наша виставка була дуже успішна, нами ціка вились і прохали вдержувати звязок. На цій виставці зустрі ла я жінок інших народів сходу Европи. Скоро трапилась зно ву нагода увійти з ними у звя зок, коли литовці запросили українців на 35-літні роковини їх державної незалежности. Тут я познайомилась із дружиною литовського консула, що була головою Балтійського Коміте ту Жінок. У склад цього Комі тету входять естонки, латишки й литовки, які прихильно по ставились до навязання ближ чих взаємин. Вслід за тим ми постарались ці взаємини розгорнути. Щоб познайомити тих чужинок ближче з нашою організацією, 22 Відділ СУА влаштував для них чайне прийняття. Ми під готовили його з певною про грамою, відбулась доповідь, як із нашого боку, так і з боку го стей, невеличка концертова ча стина та висвітлення фільму з показу народньої ноші. Прий няття залишило в присутніх гарний спогад та закріпило взаємини. В дальшому могли ми числити на їх співпрацю при спільних акціях чи участи в на ших починах. Оце був початок наших вза ємин. Спершу ми обмежились тільки звязком із балтійками, що такі ж поневолені серед на родів СССР. Пізніше прибуло ще знайомство з хорватками з нагоди їхнього конгресу. Даль ших взаємин ми не шукали, щоб не ускладнювати справи можливими політичними роз біжностями. Та й так воно ко штує певного зусилля вдержу вати їх і все дальше поширю вати відомості про себе. А до цього служать нам ім прези, в яких берем# участь. На прохання ІллинойґБел Теле фон Компані ми влаштували в їх головнім будинку Різдвяну виставу, яка тривала два тижні й згідно з їх відомостями від відало її около 3,000 осіб. Даль ше в найбільшому музею в Ши каго влаштували ми показ но ші, танку й пісні, а в музейно му ресторані наші членки по давали під час виставки свят- вечірні страви. На запрошення Нешіонел Бродкестінґ Ко. СУА виступив цього року на теле візії з показом народнього ми стецтва та варенням типово у- країнської страви, а саме бор щу. Цей виступ був успішний, бо ми дістали багато листів від глядачів, які заохочували нас до дальших виступів та дістали багато замовлень на україн ську куховарську книжку, яку видав Інтернаціональний Інсти тут у Филаделфії. Звісно, всі ці імпрези кошту ють багато праці й хвилювань, Але, коли зважити, що їх пере вів один тільки 22 Відділ СУА, то справа видається можливою й для інших Відділів. Коли ма ють і з нами числитись, тоді му симо бути всюди і мусимо пред ставити себе в корисному світ лі. Світ мусить довідатись про нас, а це є також обовяз ком Відділів СУА. А. Федуняк
Page load link
Go to Top