Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Залізняк Ганна Чикаленко-Келлер Святкуючи 25-ліття свого існування Союз Українок Америки, його провід і основниці, з пошаною і признанням згадували Ганну Чикаленко-Келлер. Вона приїхала була 1925 р. з Европи як делегатка на Міжнародний Жіночий Конгрес у Вашінгтоні і вертаючи з конгресу, на вічу українських жінок у Ню йорку, піддала думку представ ницям різних жіночих товариств, об- єднатися в одну сильну організацію, а для підчеркнення єдности з краєм назвати ЇЇ Союзом Українок. Згадую чи її почин зперед 25 літ, не могли не згадати її самої і не навязати знову контакту, що через довгі роки послаб, а в час воєнної завірюхи і зовсім у- рвався. Дитинство Ганни Чикаленко припадає на ті часи, коли цар ський реакційний режім пере слідував кожний прояв само стійного українського життя, коли на Придніпрянській Укра їні в повній силі була ще забо рона українського друкованого слова. Коли то наші письмен ники з Придніпрянщини тайком посилали свої твори через гра ницю до Галичини, друкували їх під псевдонімами в „Зорі” та інших галицьких видавниц твах і раділи, як могли пооди нокі примірники тих видань пе- репачкувати до себе через Збруч, щоб нишком передавати їх до читання друзям та знайо мим. Хата кожного свідомого українця була місцем сходин, своєрідною тайною організаці єю, де читали новини україн ської літератури, дискутували ■про різні проблеми українсько го громадського життя. Батько Ганни, Євген Чикален ко, належав також до рядів тієї інтелігенції, що дорожила кож ним здобутком української лі тератури і науки, раділа хочби найменшим проявом самостій ницької думки. Євген Чикален ко, великий український земле власник із півдня України, ро зумний господар і приятель се лян, живо цікавився всіми ді лянками українського життя і не жалів засобів, щоб піддер жувати українських письменни ків, мис'пців, театр, що одино кий міг ще прилюдно уживати українського слова в побутових •пєсах. Чикаленко переноситься згодом з Херсонщини до Києва, центру українського життя, а коли по програній японсько- російській війні послабли цен зурні переслідування, починає видавати перший і одинокий тоді на Придніпрянщині щоден ник „Рада”, кругом якого гур тується цілий ряд визначних письменників і публіцистів, й о го щедрі пожертви для Наук. Т-ва ім. Шевченка у Львові, я- ким кермував тоді Михайло Грушевсьїкий і Іван Франко, до помогли цій інституції розгор нути ширше працю у видавни чій ділянці, в бібліотеці, в му зею. Академічний Дім у Львові, дім українського студентства, завдячував своє постання та кож його фундації. Це лише коротка, побіжна згадка про те довкілля й умо ви життя, в яких Ганна провела своє дитинство. Народилася во на 22. жовтня, 1884 р. в Перешо- рах на Херсонщині), поблизу Одеси, де прожила перші роки дитинства і розпочала в родин ному домі початкову науку. Се редню освіту добула в гімназії Відинської в Одесі і Дучинської в Києві, добре поставлених, алеї всежтаки чужих, — московсь ких, школах, бо українських шкіл тоді там загалом не було. Вищу освіту розпочала 1903 р. також в Одесі, на т. зв. „кур сах”, в високій школі для жі нок; в ті часи жінки в Росії не мали ще вступу до університе тів. Однак Ганну не вдоволяють студії в російській школі, хоч би в милій, рідній Одесі, і вона рішається виїхати на захід до ІІІвайцарії. Вже від яких двох десятків літ виїздили туди за можні студентки з України, зде більшого на медичний факуль тет до Цюріху, що перший від крив для жінок брами свого у- ніверситету. (Таких студенток змальовує Олена Пчілка в сво єму оповіданні „Товаришки”, що було друковане ще 1887 р. в „Першім Вінку”). Але Ганна постановила студі ювати природознавство в зна них тоді університетах Женеви і Лозанни. Перед відїздом на чужину рішила відвідати ще ту частину України, що .мала дещо більшу змогу розвивати укра їнську науку і письменство — Г аличину. Літом 1904 р. тодішній голо ва Наукового Товариства ім. Шевченка, МихайлЬ Грушевсь- кий, зорганізував був у Львові літні університетські курси для студентів з „Великої України” (як тоді галичани називали у- країнські землі під російською займаищиною). Та не багато їх 'приїхало, тих щасливців, я- ким удалося дістати закордон ні пашпорти і прибути до Львова. Ті часи залишилися живо' в моїй иамяті. Жила я тоді у бать ків на селі, але двічі на рік при їздила до Львова складати іс пити в мужеській державній гімназії як екстерністка, бо ді вочих гімназій ще тоді україн ці не мали. Була я якраз перед іспитом і повинна була добре прига дати ввесь матеріял з цілого року, а тут усю мою увагу при тягав гурт молодих людей, дів чат і хлопців, .що часто перехо дили біля вікон моєї (партеро- Ганна Чикаленко-Келлер як аб- сольвентка університету в Едін- бурґу (Англія), який вона за кінчила в 1913 р. із премією проф. Балфура
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
