Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
З посольською грамотою НОВІ ВИДАННЯ Одним із сензаційних потяг- нень нового президента було заповідження, що послом до Риму думає йменувати давнішу посолку з Коннетікат Клер Бут Лус. Це й викликало багато від гуків і міркувань у пресі та звіс но й зацікавлення особою ново- наміченої дипломатки. Посолка Злучених Держав Америки! Так і бачимо її, струн ку бльондинку, в офіційному вбранні, як іде з грамотою в ру ках сходами палати президента Італії. Який це осяг! Правда, в нашій памяті ще відзивається цей шум, що його викликало призначення зловісної памяти Олександри Колонтай на посол ку в одній із скандинавських країн. Тоді вперше жінка вдяг нула уніформу посла, ідучи зложити свою грамоту офіцій ному представникові держави. Та ми знали тоді, що це лише блискуча омана. У країні, де жінка придавлена тягарем без- правя, де вона виконує найваж чу працю, як це й відмітила у своїх споминах Лідія Кирк, дру жина недавнього посла у Мос кві — там вона й для ефекту ді стала посольську грамоту в ру ку. Це знову чергова практика режіму, що його засади розхо дяться з дійсністю. Та від того часу міжнародня дипломатія розвинулась і збаг нула, наскільки зможе вона ско- ристати з гнучкої орієнтації та реального політичного змислу жінок. Не для ефекту, а для справжньої користи в міжна- родніх взаєминах стали притя гати жінок до дипломатичної служби. Щораз частіше вруча ли жінки посольські грамоти різних держав, а оце недавно тільки вислала Америка свою посолку до Данії, що її там гід но заступила. Чому ж так схвилював пуб- личну опінію вибір президента Айзенгавера? Амбасада в Італії рахується до небагатьох вузлових пунк тів, де завязуються й розвязу- ються міжнародні вузли амери канської політики. Це є важне європейське перехрестя, один із центрів холодної ВІ'ЙНИ, центр оборони Середземноморя та се редземноморських проблем. Тому доручення такого місця жінці являється неабияким до казом довіря до її спромог. Во на обійме його після виборів в Італії і буде першою жінкою- послом у Римі. Із Римом вяжуть її певні во єнні переживання, що зробили її популярною в цій південній столиці. Під час війни вона від відала цю розхитану воєнними діями країну й коли поверну лась у 1944 p., почала кампанію за допомогою. Можливо, що й тоді зродилось у неї зацікав лення католицизмом. Бо коли прийняла католицьку віру, пе рестала кандидувати до конгре су, не бажаючи використовува ти цього моменту у своєму стейті, що має перевагу католи ків. Вона повернулась до свого давнішого зайняття — письмен ницької праці: Клер Бут Лус — успішна письменниця. Вона пробувала пера у пєсах та фільмових сце наріях, дала ряд цікавих нари сів, що вийшли недавно окре мою книжкою. Та ще краща її політична орієнтація та прак тичний змисл для дійсности. Вже в жовтні 1944 вона остері гала Америку перед легковаж ними надіями на світовий мир. На форумі Ню йорк Гералд Трібюн вона проаналізувала не- дотягнення всяких мирних уто пій від китайської спроби в ста ровину аж до Ліги Націй. Вже в травні 1945 вона остерігала перед загрозою комунізму. А в часі перелому американської політики до Китаю, вона завзя то боролася з прихильниками т. зв. Ню Діл-у, що обстоювали взаємини з комуністичним Ки таєм. Інститут Ґеллопа перевів не давно тому анкету — яку жін ку найбільше подивляють в ЗДА. Клер Бут Лус знайшлася на четвертому місці, після Елі- нор Розевелт, королеви Єлиса- вети II і Меймі Айзенгавер. За- повіджене йменування висунуло її в центр уваги. Л. Б. Мирослав Небелюк: Анна Ярославна, українська княжна на королівському престолі Франції в XI. сторіччі. Україн ська Національна Єдність в Франції. Бібліотека Самоосвіти. Париж 1952. Ст. 60. Ціна 40 ц. Французькі історики вважа ють Анну Ярославну москов ською княжною. Так поставлена ця справа в підручниках істо рії, так сприймає її французь кий загал. І лише дуже нечис ленні прояви в публіцистиці, яка жвавіше реагує на актуаль ні кличі, виявляють охоту при знати цій французькій короле ві українське походження. Численна українська емігра ція, що поселилась у Франції, старається прослідити долю української княжни, що девят- сот літ тому заскїа на фран цузькому престблі. Вона спо ріднила французький княжий двір із далеким київським, при везла з собою євангелію, на яку присягали в Реймсі фран цузькі королі та уфундувала церкви й манастирі. Французи часто і вдячно згадують її пану вання, а абатство св. Вінкентія щороку служить врочисту службу-тризну в память Анни. Щоби прослідити життєвий шлях Анни у Франції, автор змальовує тодішну династичну політику. Він описує побут ко ролеви, спиняючись зокрема на замку в Санлісі, що був колис кою капетингів. Тут серед роз логих лісів та мальовничих рі чок лежить тихе містечко, що дихає історією. Старий руко пис каже, що Анна Ярославна дуже любила перебувати в цьо му Санлісі “так задля свіжого повітря, як також задля приєм ної розривки полювання, якому вона віддавалася з особливою насолодою” Багато ще невідомого й не- прослідженого є в її життєво му шляху. Наприклад досі не устійнена ще могила королеви, якої даремне шукають істори ки. Невідомо також де провела вона останні роки свого життя після бурливих переходів свого
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
