Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
мадянства, як дитячі садки, вті шаються на чужині українські школи, світлиці, пласт та курси українознавства. Це* передусім тому, що вже самі батьки по силають туди своїх дітей з пов- ною свідомістю того, щоб їх діти навчилися української гра моти і здобули знання про У- країну. Це вже не справа „пе- реховку“, а бажання зберегти дітей своїх для українського народу. Але й тут слід присвя тити більше уваги приміщенню школи, посібникам, новішим методам, плянуванню, послі довності, щоб дитина, вражена контрастами, не ставила укра їнської школи і навчання в ній як щось підрядне, щоб не зро дилося в ній почуття, що вона робить ласку батькам і вчите лям, як ходить до Рідної Шко ли. Чи не впровадити б у програ му навчання в українських шко лах і курсах українознавства теж дещо з українського народ- нього мистецтва? Всім відомо, що молодь українського похо дження, народжена тут за оке аном, іноді й не знає рідної мо ви, або рідко її вживає, а все ж любить і вивчає українські на родні танці, радо бере участь в українськім хорі, дівчата самі вишивають сорочки до народ ного вбрання, виступають при людно як українці, бо безпе речно вони свідомі краси укра їнського народного мистецтва. Майстерність української пи санки викликає подив у своїх і в чужинців. Чому б не запро сити перед Великоднем до у- країнської школи жінку, яка навчила б наших дітей цього особливого роду українського народного мистецтва? Стилева вишивка, народня пісня і та нець, ведені знавцями цього діла, могли б внести більше кольору, свіжого рідного по диху й корисного відпруження у вечірнє навчання курсів укра їнознавства. І це не тільки для попису, а для живого звязку з народнім джерелом. Імпрези і розвага для укра їнських дітей теж не сповняють свого дуже важливого вихов ного завдання. Організатори звичайно не доцінюють тонкої дитячої вражливости на есте тику й культурну сторінку та ких імпрез. Часто вготують їх примітивним, іноді цілком не стравним для дітей духовим кормом. Для українських дітей на чужині нема цілком, або є дуже мало відповідних теа тральних і фільмових вистав. Звичайно батьки забирають їх із собою на вечірні вистави для дорослих до церковних заль або будинків різних організа цій. У висліді діти пізнають у- країнську театральну культуру по таких виставах, як „Сватан ня на Гончарівці", „Сорочин- ський ярмарок", „Майська ніч“, „Чорноморці" і т. п., де про блематика плитка, або її зовсім нема, зате часто, майже обовяз- ково, зявляється на столі ков баса і чарка. Діти виставою ма ло зацікавлені, метушаться по залі і пють теж... „кока-кола“. А водночас у державній школі батьківські комітети, клюби приятелів дитини, влаштовують для шкільної дітвори вистави в модерних приміщеннях, з пре красними сценічними декораці ями, з участю відомих артистів. Часто в такі імпрези включа ють наший дітей, що своїми мистецькими здібностями не- раз вибиваються на перші мі сця в чужій школі. Театри для дітей і молоді є здавна знані в усіх країнах Ев- ропи. Також тут, за океаном, у всіх майже середніх школах (гайскул) і університетах мо лодь творить драматичні гурт ки, в тому теж і такі, що ви ключно грають для дітей. Чи не могли б і наші старші учні і студенти створити під прово дом фахівця „Театр юного гля- дача“? Коли нема готових ди тячих пєс, можна з успіхом ставити інсценізації і сценічні перерібки казок та оповідань, використовуючи до цього не тільки український матеріял, але й твори світової дитячої літератури. Це мало б теж ви ховне значення, бо творило б кладку, що виводила б із тісно го кругу у широкий світ фан тазії, якого так прагне дитя чий ум. Найти б можна багато дру гих причин, чому наші, навіть недавно прибулі діти так радо і скоро переймають чуже. Тут подано найбільш відомі й яс краві факти для зазначення о- чевидного контрасту між на шим і чужим. Без сумніву, в на ших зусиллях запобігти злому є тут і там ясні сторінки, та все ж мусимо мати широко роз криті очі й загострену увагу на всі ті явища, яких наростаюча сила, скорше чи пізніше нагне, а то й цілком підкорить собі наші діти й молодь на чужині. Небезпека втратити молоде у- країнське покоління на багато буде менша, коли передусім українська родина стане в цен трі усієї виховної праці над дітьми й молоддю на чужині і коли кожний вияв її життя --- у святкові дні чи в будні — бу де сповнений глибокою мо ральною силою та українським духом. Звичайно, це не легке завдання, бо українська мати на еміграції, по народньому кажучи, несе на собі три вугли хати і в багатьох випадках зму шують її до того тверді життє ві умовини. Але відомо теж, що багато матерей — таких є біль ше — добровільно притушило домашнє вогнище, пішло з ха ти на заробітки для побільшен ня матеріяльних користей, по- кидаючи свої діти на випадко ві, ніким не контрольовані впливи чужого оточення. І ві домі теж випадки, що ті ж самі матері, по році або двох заро бітної праці, вернулись назад до родини, щоб рятувати те, що занедбали, те, що дасться ще врятувати. КОМІТЕТ ВІДЗНАЧЕННЯ РОКОВИН ГОЛОДУ На запрошення, що його ро зіслав Комітет, відгукнулись у- же численні жінки-прадніпрян- ки, що пережили час великоіго •голоду -й зберігають у пам-яті жахливі картини з того часу. Наспіли описи, спомини, а то й літературні нариси, з яких перший уже йде в цьому числі ’П. н. „Страшш весна”. Почалась уже праця над зі браним матеріялом. У першу чергу послужить він для корот ких оглядів цієї катастрофи для чужомовної преси. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top