Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Діти на роздоріжжі ш.*) Відношення батьків до чу жомовної школи в якій навча ються їх діти, зовсім інакше, як було у Рідному Краю. У біль шості наші діти вдоволені но вою школою, роблять гарні по ступи, іноді вивчають панівну мову навіть краще як місцеві діти. Вони люблять школу, сво їх вчителів і колег. їм подоба ється шкільний комфорт, пре красно вивінувані кімнати для гор і розваг, їм імпонують ба сейни до пливання, спортові грища, бібліотеки, культурні фільми тощо. І саме у тих усіх просто безконкуренційних при вабах криється підступна сила, яка зразу непомітно, а далі що раз виразніше тягне наших ді тей у чужий світ. Що ж ми мо жемо тут протиставити? Чи на ші житлові приміщення, зви чайно у найбіднішій частині мі ста, церковні галі, що є водно час місцем сходин для доро слих і дітей, місцем розваги і святкувань національних роко вин, з усім своїм примітивним устаткуванням можуть дорів нювати, а то й побивати все те, що дитина бачить у чужій шко лі? Українські батьки, в тому пе редусім матері, вписуючи ди тину до чужомовної школи, по винні враз із нею увійти в тіс ний звязок із тією школою. їм необхідно пізнати засоби, яких уживає школа в навчанні й ви хованні їхніх дітей. Передумо вою цієї співпраці із школою є очевидно вивчення панівної мови настільки, щоб можна по розуміватися з учителями, та щоб незнання тієї мови не об- нижувало авторитету батьків в очах їх рідних дітей. Це чинник у вихованні дітей молодшого шкільного віку дуже важливий, бо вони вийшли вже з того пе ріоду дитинства, коли дорослі, в тому перш за все їхні батьки, являються їм всемогучими, до сконалими. По сьомому році життя діти починають стави *) Гл. статті у чч. 1 і 4 „Н. Ж." тись до дорослих критично, за любки підглядають їх хиби й недостачі та роблять власні, іноді гострі, завваження. Батьки повинні теж пізнати приятелів своїх дітей і, запро шуючи їх до себе на родинні дитячі святкування, не повинні обмежуватися тільки до приго тування гостини, але й розмов ляти з чужими дітьми панівною в краю мовою, находячи при цьому все нагоду говорити з ними на цікаві і їм доступні українські теми. Знання панів ної мови дуже підносить вар тість батьків у рідних і чужих дітей. На жаль, є багато таких батьків, що ніколи не були на сходинах з учителями, на дитя чих виставах чи інших імпре зах у школі, передусім тому, що власне не знають панівної в школі мови. А скільки вони, матері, могли б допомогти сво їй дитині, яка, головно в ниж чих клясах, через незнання мо ви входить часто, не зі своєї вини, в різні прикрі конфлікти. Вони можуть заважити в її від ношенні до школи, а то й у дальшому навчанні взагалі. Не хочеться вірити, щоб українсь кій матері було цілком байду же, коли на шкільному прий нятті чи забаві її дитина з жа лем бачить, як другі діти під ходять щасливі до своїх мате- рей, а її почувається самітна. А що, як мати не-українка, ба- чучи це, підійде до такої дити ни, погладить по голівці, по жаліє, почастує солодким, мо же й до дому відвезе і на на ступну неділю запросить до своїх дітей на „парти“? У біль шості таких випадків рідна ма ма скаже: „От, люблять мою дитину й тому запрошують!" Вона й не подумає про те, що, можливо, за тим дершим дитя чим кроком з дому вже підуть дальші й дальші, аж до повіль ного відчуження від дому і від всього, що рідне. Дещо більшою увагою гро ... . .. 49 Відділ СУА в Рочестер, Н. Й. влаштував вечір казок. Світлина з каз ки „Лисичка-сестричка і Вбвк-»панібрат«“. У ролях лисички і вовка — Слава Вітковицька і Любомир Зобнів
Page load link
Go to Top