Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НАШЕ ЖИТТЯ РІК X. ЧЕРВЕНЬ, 1953 Ч. 6 Із перспективи двадцяти літ У 1932 році врожай був непо ганий. З тихою радістю погля дали селяни на свої лани. Буде віддати продподаток та й діт кам вистачить до нового хліба. Так не сталось. В серпні довели до двору норми здачі хліба, го родини й інших сільсько-госпо дарських продуктів. Більша ча стина селян виконали ці норми. У жовтні районові працівники оголосили додаткові .норми здачі, розміром 50 .відсотків о- сновної норми. Заможніші вда ли додаткові норми, бідніші вже .не мали що здавати й по чали ховати свої невеличкі при паси. На початку січня 1933-го року оголошено .ще один, тре тій плян здачі сільсько-госпо дарських продуктів. За час здач організовані бригади з 'комсо мольців та активісті®, в супро воді НКВДистів, ходили від двору до двору, перевертали все в коморах, у скринях, в льо хах, на горищі, зривали підло ги, вистукували молотками пе чі, стіни, долівку в хаті і про бували залізними щуками чи не приховано де хліба 'в хаті чи в садку під землею. Подекуди знаходили. Забирали все, що тільки можна було їсти ■—• на віть стару макуху, 'яку коли-сь уживали для корів. Знаходили не багато. Забирали знайдений глечик з прихованими 2-3 кіло грамами гречаних круп .або лі трову пляшку з пшоном. А лю дей карали, викидали з хат, за ганяли1 їв тюрми або засилали в Сибір чи 'Колиму. А голод шалів в Україні і вимагав все нових та нових жертв. Відсоток померлих від голо ду був особливо великий серед фізично міцних чоловіків се реднього віку та серед дітей, так що в роках 1941 і пізніших не було майже перших і ниж чих кляс народніх шкіл в Укра їні. Жінки виявилися більш ви тривалими. Чи це не була ця не зломна воля матері, що давала їй силу витримувати, щоб не залишати своїх діток на пота лу? Чи не більшим геройством було тоді хотіти жити, ніж вмерти? Напевно тяжко було рішитися жити, але українська мати-страдниця стає тоді 'геро їнею, вона бореться за життя цілої овоєї родини, вона обкри- ваючи лахміттям своїх дітей тулить їх до себе у викопаних нею землянках, кидається де може, щоб роздобути трішки ■пшона чи чогось іншого їстив- ного, вона викопує корінці або гнилу картоплю чи буряки з минулого року, збирає слима ки чи жаби, вона навіть, як став хліб дозрівати не вагається зрі зати трохи колосків, щоб ними погодувати своїх голодних ді ток, а за жменьку колосків з колгоспного поля йде на 8-10 років тяжких робіт на заслан ня. Жодна така мати не верну лася звідтіля! На очах матері часто умирають її чоловік, її батьки, ЇЇ діти одне за одним, але вона не заломлюється, во на хоче жити, доки хоч одне з її дітей живе, вона хоче жити — але не завжди вистачає в неї фізичних сил і вона вмирає в жахливих фізичних, а ще біль ших душевних муках. Доведена до крайної межі відчаю, мати приносить до міста своє немо вля, а то й старшеньких дітей, щоб підкинути десь до притул ку, лікарні а то й просто до до брих людей, щоб урятувати їх ■від голодної смерти. Поклавши своє дитя десь під дверми, такі матері іноді годинами просто ювали за рогом, боючись за до лю дитини, чекаючи поки таку дитину „знайдуть” В 1934 і пі зніших роках було багато ма терів, що блукали по різних у- становах Києва', допитуючись, куди дівали дітей підкинутих в 1933-ому році. Голод в Україні не був оди нокою трагедією та одиноким ■нещастям, що впали на україн ський нарід у висліді програних своїх визвольних змагань та у висліді окз^пації нашої землі ворожою силою. Розгром усьо го національного й державно свідомого українського провід ного активу, ліквідація та ма- сакра політичних середовищ, ліквідація та розгром україн ської культури, як найбільш не безпечної зброї проти імперія- лістичних плинів большевиць- кої Москви, масовий вивіз на Сибір, та в степи Казахстану, ліквідація свідомо™ та замож ного селянства як кляси та зве дення його до ролі пролетаря й робітника на своїй власній зем лі, систематичне й плянове оже- брачування широких народніх мас, духовий, політичний та о- собистий терор — це все здо бутки со ц іал іст и ч н о ї революції, які мусів оплачувати своєю кровю, трудоім і життям укра їнський народ. Але голод був подією, що по значила свій вплив на форму вання долі цілої одної генерації та формування цілого одного жахливого історичного періо ду, вже наших часів. Голод і терор були тими моментами, які здавалося остаточно зло мили волю й відпорвість на роду. Але так тільки здавалося! Хоч внаслідок голоду померло в У- країні 8,000.000 людей, хоч цей ■голод завдав усьому україн ському населенню жахливі фі зичні й моральні муки, то ці страждання не були даремні! Так як кожна акція викликає реакцію, так як пролита кров аа свободу родить 'все нових та нових борців за волю, таїк страхіття голоду й страждання цілого населення стрясли душі української молоді, яка вирва на з високоморального оточен- (Продовження на стор. 9)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
