Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олена Залізняк Наші зовнішні звязки II. Більше в цьому напрямі мо жуть зробити жіночі організа ції, що обєднують загал націо нально свідомого жіноцтва, піддержують у ньому почуття сили і значення та стають для нього на чужині осередком гро мадського життя і рідного по буту. Умовини і можливість праці таких товариств неодна кові не лише на різних конти нентах і в окремих державах, але часто і в містах тієї самої країни. Та всеж таки силу і вар тість організації творять у пер шу чергу люди, їх відданість справі, їх віра у слушність і по требу їхньої праці та ідейний, щирий підхід до неї. Обєднані у своїх товариствах можуть жінки зробити чимало для об- знайомлення чужинного довкіл ля з українськими проблемами загалом, а з теперішнім життям української жінки під тоталі тарним большевицьким режі- мом зокрема. Тепер для такої теми можна знайти завжди охочих слухачів. У більшому розмірі проводити цю акцію можуть централі, що обєдну- ють більшу кількість однород- них товариств, представляють більшу силу та мають підставу репрезентувати українське жі ноцтво даної країни або знач ну його частину. Централі ці — це власне члени СФУЖО — їх уже тепер дванадцять, що пред ставляють українське жіноцтво з десяти держав і чотирьох кон тинентів. На них спочиває обо- вязок навязувати звязки з чу жинними жіночими організація ми та чільними громадськими і політичними діячками даної країни. Деякі з них, давні і численні організації, як Союз Українок Америки, Організація Українок Канади, Союз Українок Канади, (що не є членом СФУЖО) зай малися цією акцією ще давні ше. Давне вже й поселення Пів денної Америки, але через мен ше число української іміграції і важкі умовини життя й жіночі організації чисельне слабші. У сучасну пору ця ділянка праці набирає щораз більшої ваги і їй ці організації повинні при святити ще більше уваги. Та кож ті, що постали не так дав но, як Ліга Українських Като лицьких Жінок, Жіночі Секції при Хліборобсько-Освітньому Союзі, Союз Українок Франції, які внаслідок припливу нових членів зросли в силу, вже мо жуть розгортати цю роботу. Що І В непривичних ЗОВ'НІШНИХ, побутових умовинах і не надто сприятливих політичних можна це добре розвинути — доказує Союз Українок Австралії, що увійшов у члени Національної Ради Жінок Австралії. Кожна з цих організацій має окремі умовини праці й діяння у своїй країні. Одні з них інфор мують чуже довкілля своїми ви ступами, як виставками народ- нього мистецтва, показами Різ двяних і Великодніх звичаїв, доповідями, тощо. Це є успіш ний спосіб, що вимагає велико го вкладу праці та організацій ного хисту. Дальшим степенем інформування чужини є спів праця й членство в місцевих жіночих централях. Цього ося гнули давні жіночі організації, як Союз Українок Канади, Ор ганізація Українок Канади, Со юз Українок Америки та згада ний уже Союз Українок Австра лії. Така співпраця вимагає певного вкладу сил в завдання чужої місцевої централі, але це звязує й зобовязує її. Найнові шою спробою співпраці — є лучитись для спільних акцій із жіноцтвом поневолених наро дів, що дало в поодиноких ви падках дуже добрий вислід. Тут можна також згадати ус пішні одиниці, що зуміли — завдяки особистим даним і прикметам — увійти у тісний контакт із чужинними органі заціями чи чільними діячками. У Канаді це є Танка Романич- Ковальчук, в ЗДА Анастазія Вокер, в Европі др. Олександра Піснячевська і Марія Томашів- ська, в Аргентині Ніна Онацька. Такі звязки слід піддержувати й розвивати. Статті п. Ганни Чикаленко в ч. 7-8, 10, 12, 1952 “Н.Ж.” є доказом, як багато користи можуть вони принести у відповідний момент. Українські жіночі організації в Европі, хтч дуже змаліли че рез переселення скитальців за океан, не тратять свого значен ня. У Франції, Англії й Швай- царії мають свої осідки цен тралі міжнародніх, жіночих ор ганізацій, відбуваються там рі зні конгреси та зїзди. Україн кам треба використати їх для пропаганди нашої справи. їх обовязком є слідкувати за про явами цього життя та особи стою участю чи листовно вдер жувати звязки. В Европі знахо диться ще багато провідних жінок, які можуть виконати цю ролю, як це доказали конгрес Світового Союзу Матерей у 1950 р. та недавній зїзд журна лісток у Німеччині. Матеріяльні труднощі, які відчувають наші організації в Европі повинні б для тієї цілі усунути наші орга нізації за океаном. Посиленню акції звязк'ів пе решкоджають окрім матеріяль- них ще й мовні труднощі. Но воприбулі українки замало опановують ще мову країни но вого поселення, щоб могли зручно інформувати про свій рідний край. Особливо важна в таких справах участь украї нок із центральних земель, що могли б із власних переживань характеризувати жахливий большевицький режім. А ті українки, що вже виросли у країнах нового поселення, за мало визнаються в проблемах рідного краю їхніх батьків. То му конечна дружня і послідов на співпраця давніх і нових імі- гранток для цієї мети. Ново прибулі можуть давати матеоі- ял до виступів та інформацій, а тут роджені могли б подавати їх у відповідній формі чужин цям. Світова Федерація Україн- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top