Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Про один показ моди Східня Німеччина живе зов сім інакшим життям від захід- ньої. Нещодавно прибула звід тіля німецька діячка І. М., яка з рамени народнього університе ту насвітлювала це питання. В одній із своїх доповідей роз казала про показ моди. Так, і таке там відбувається. Навіть у великому театрі, з ре флекторами та вибагливою об становок», що її такі покази ви магають. Тільки коли заля ста ла наповнятися, почало пока зуватись правдиве обличчя цього життя-буття. Вбого пов дягані жінки, з притомленим обличчям, подивляли цей по каз моди так, як у західньому світі подивляється хід якоїсь опери на сцені. Стало ясно, що на сцені йде тільки театральна вистава. Жодна з цих жінок не всилі ні зараз, ні в майбутньо му купити щонебудь із того, що продукував показ. Ця театральна вистава мала режисера. Це був представник Інституту Моди, що описував вироби й подавав напрямні. Це не значить, що він висказував- ся до модної сильветки жінки. Він являвся офіційним „крити ком" показуваних виробів. „Народній завод" м. Пляуен ді став догану за „грубість і не- оригінальність" своєї модної творчости, зате народній за вод" з Ерфурту створив одяги, що відповідають „поступові" моди. Між іншим цей „критик" слово „народній завод" повто рив 64 рази. Витвір цієї „поступової" мо ди показав живий манекен, що звався Беттіна, а одяг називав ся зовсім, як у Парижі „добрий день". Що саме було поступо вого в цьому моделі — трудно второпати.. На всякий випадок Беттіна скинула з себе „добрий день" у виді болеро, підшите іншою підшивкою. Перекрути лася кілька разів по сцені, три маючи в руках „добрий день" Потім одягнула Беттіна „до брий день" навиворіть і це бу ла ця „поступова" мода, бо можна на два боки ЇЇ вдягати! Дальше виступав зимовий жіночий плащ, властиво футро, зроблене зі шкірок якоїсь си бірської звірюки, а називався „Варшава" Чому саме пишав ся такою назвою — „критик" цього не сказав. Більше часу він присвятив тим, що ґравіту- ють до „гнилого заходу", а зо крема тим, що хочуть у своїх одягах наслідувати „америка- нізм" Одягнувшись по-„аме- риканськи", жінки виглядають мов папуги, говорив „критик" та наносять тільки сором „по ступовій" жінці. Треба памятати, що в відріз- ненні від самого СССР і інших сателітних країн намагаються в Німеччині під совєтською о- купацією такими й подібними імпрезами хоч позірно надати характер, так би мовити, до статнього побуту. В самому СССР цих заходів немає. Про це пише виразно у своїх спо минах про Москву дружина к. амбасадора Лідія Кирк. Вона дивується як дуже у Скандина вії й Фінляндії одяг достосова- ний до потреб країни і клімату та як багато виявляють тамош ні жінки смаку й національної відрубносте. Нічого цього во на не бачила в Москві. Там у всьому жахливо сіра однома нітність. „Чоловіче вбрання з лихого матеріялу, а недостача чищення не дає вдержати його в чистому стані. Жіноче вбран ня — мішкувато-півне, без кли нів та складок. Навіть дооожчі суконки вільно спливають здовж тіла, а коли побачите довгу сукню в театоі або з на годи якогось прийняття то во на має такий самий коій" На іншому місці подає своє враження від жінок при ппатіі. ..Я спогтепігаля жінок ппи ппаці на Московському сквері. Вони напрявляють вулицю, ви ливаючи й вигладжуючи ас- Ляльт тя опудуючи ВЯЛЬІЇРМ -МЯ- шиною Дівчата зодягнені в ба вовняні спілнипі й блюяки ч хусткою на голові, ноги в mv- бих бавовняних панчохах та полотняних черевиках, до яких клаптями чіпляється асфальт. Тільки при праці на залізничих станціях я бачила жінок у шта нах, а мені сказали в посоль стві, що навіть зимою тут жін ки до праці не одягають шта нів". Ось як виглядає — при по казах моди — робітне вбрання жінки в СССР. „Поступовість" моди, про яку деклямував пред ставник Інституту Моди зовсім не виявляється там, де власти во їй слід розгорнутись. Вже й не згадуючи про те, що й такої праці на „гнилому заході" жін ки не виконують. Та одне діло „поступова" вивіска, а друге жахлива, щоденна дійсність. У журналі „Советская Жешци- на“, що його широко кольпор- тують заграницею — є роскіш- на сторінка мод. Можна подив ляти смак, із яким пошиті мо делі суконь. Та чомусь Лідія Кирк не зу стрічала їх ні в театрі ні на офіційних прийняттях. А дів чатам з Московського скверу й мріяти про них не приходиться. ПРОГРАМА КОНГРЕСУ М.М.М. Вже короткий час ділить нас від конгресу М.М.М. у Брюссе лі. Українська делегація вже зголошен®, тєізи рефератів зло жені в резолюційній комісії М.М.М. Склад української деле гації устійнено як слідує: п. інж. Зінаїда Витязь, місто голова СФУЖО, п. Ірина Павли- ковсвка, фій. референтка ОФУ- ЖО, п. Марія Дима, голова. ЛУКЖ, 'п. Іванна Петрів, місто голова Обєднання Українок Бельгії і авторка реферату, п. Наталя Гладі;й, член управи Со юзу Українок Франції. * Конгрес відкриває дня 8. чер вня М. де Тає, міністер здоровя Бельгії. Дня 9. червня у про грамі нарад — здоровне і умове виховання дитини, дня 10. чер вня — роля матері в вихованні ОСОбИСТО'СТИ, родинному й су спільному. Виступ української делегації передбачений на 10. червня поруч із представниця ми Еспанії, Бельгії і 'Перу. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top