Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАЛІ РИБОЛОВИ Пішли хлопці-риболовці З сітками, з вудками, А Івасик нахвалявся, Що ловить руками. Пішли хлопці-риболовці Над річку на кладку, Закинули аж три вудки Та й спіймали... жабку. Лізе з берега у річку Івасик-удалець, А там його рак з болота Як ущипне в палець! А хлопята так сміялись, Аж ліс дивувався, Що Івасик ловив рака Та й самий спіймався. Отак воно й скінчилося! Та хлопці не дбають — Хоч голіруч йдуть додому, Голосно співають, (рз) Елля Фріебуіґґ ЯК ПОСТАЛА ВЕСЕЛКА У вечорі перед страшним по топом, який Господь післав, щоб покарати лихих людей, зійшли небесні янголики ще раз на землю. Вони хотіли по прощатися з усім тим, що Гос подь так гарно сотворив на ра дість людям, яких невдячність мусів тепер покарати. Коли янголики тихенько ли нули крізь сади, ліси, понад по ляни й полонини, побачили, :цо на всіх квітах блистіли сльози а на носиках листочків звисали ясні краплинки. Всі рослинки дрижали тихенько й тремтіли від жаху й журби. Янголики, яких серденька відчули милосердя, подумали: — Чому невинні рослинки ма ють терпіти й покутувати за людські гріхи? Вони попроха ли Господа, щоб відкрив небо невинним живим квітам, щоб захистив їх перед потопом і до зволив їм далі жити. Господь усміхнувся до янголят і сказав: — Добре, нехай кожне з вас зіве собі вінок, але тільки один вінок зможе увійти до неба а саме то'й, який ви мені перший покладете у стіп. Тепер до діла, але тямте й зберігайте заповідь мою: справжня любов завжди знайде шлях рятунку. Добрі янголики подякували любому Господеві, обіцяли бу ти послушними і швиденько взялися до праці. Кожний янголик вибрав собі інші квіточки й сплітав з їхніх ніжних чашечок довгий звій-ві- нок. Коли всі янголики були го тові й ніде не залишилося ніод- ного пупянка, поклали вони свої вінки один біля одного. І так спершу лягли червоні тро янди й інші червоні та рожеві квіти; потім жовті й білі, також різні зелені трави й листочки, а там сині й фіолетні а на кі нець скромненька фіялочка. Звої були однаково довгі й ви глядали наче один великий ві нок. Кожний янголик узяв один кінець свого звою та гарненько рядочком, один біля другого, полетіли вони на небеса й при летіли разом перед Господній престіл. Господь усміхнувся лагідно до них: — Ви добре зрозуміли мої слова й усі квітоньки врятова ні. Ваш вінок залишиться в не-, бі. Нехай він творить міст між небом і землею !і нехай вказує людям шлях до Мене! І вічно цвітучий в'інок зали шився перед Господнім престо лом. Коли паде дощ, янголики розвішують його на хмарах і він блистить і мерехтить усіми кольорами неначе величній міст із дорогого каміння. А люди радіють цим чарівним дивом і кличуть: “Гляньте, гляньте, ве селка!” Перекл. Н. Мудрик. ВІРНИЙ ПЕСИК На передмісті жив каліка- жебрак. Мав він білого кудла того песика. Як не було війни й кращі бу ли милостині, жебрак мав за що купити собі й песикові їсти, щоб не вмерти з голоду. З війною настала така біда, що обоє голодали, а скоро до того дійшло, що жебрак рішив втопити песика, бо не міг ди витися, як мучився бідний його товариш недолі. Взяв його з собою на ріку при- вязав шнурок до шиї, приче пив великий камінь, попрощав ся з песиком і штовхнув його у воду, аж капелюх упав з го лови. Жаль йому було песика — та що мав робити! Смерть стояла обом їм за плечима. Жаль було й капелюха. Тепер не мав чим накрити сивої голови. Іде поволі до хатинки, коли доганяє його песик, шнурок має на шиї, без каменя, що у воді випав, а у зубах тримає капелюх свого пана. Соромно стало жебракові. Він притиснув до себе свого вірного песика, просив у нього вибачення й вже не розлучався з ним ніколи. Вуйко Квак УКРАЇНСЬКА МОВА Гей, яка чудова, Свіжа і багата Українська мова, Мова мами й тата! Словечко по слові Вчуся я завзято Запашної мови, Мови мами й тата. Мови мами й тата, Діда і бабусі — Вчитисьму багато, Доки не навчуся. А коли навчуся, В оці радість блисне, Бо мене матуся До грудей притисне. Р о л я н и к Біжать чотири брати: два не втече, два не дожене. (ВОЗІГО^) Вже вийшла з друку нова збірка дитячих віршиків і оповідань „ЛИСТОЧКИ й ПЛАТОЧКИ" Упорядкувала Марія Юркевич Відбитка з „Нашого Життя“ Ціна 40 Ф Замовляти в Централі СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top