Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ГРУДКА РІДНОЇ ЗЕМЛІ Матуся розповідають: „З гу ком розвивалися бомби, клеко тіли скоростріли, гуркотіли лі таки, дико кричали чужі люди, ідо прийшли воювати на укра їнську землю. Нам наказали не гайно забиратися з містечка. Поки нас посадили на вантажні авта, я підняла з квітника перед вікнами грудку землі, загорну ла її в хусточку і повезла иа чу жину. Господи, та ж від того часу минуло вже цілих десять років!“ Марта слухає і думає: „Яка війна страшна! Добре, що я то го не бачила! Я вродилася піз ніше в Німеччині. Тому не знаю тієї країни, відки походить мій рід. Матуся кажуть, що там під могилками лежать мої дідусь і бабуся. І я ще більше шаную, ту землю і жалію, що не бачила її. А тепер нам залишилася з неї одна-однісінька грудка, ма ма поклали її в бляшану короб ку і привезли її, мов великий скарб, до Америки“. Часом мама відкривають ко робку і дивляться на грудку землі. Чого вони там шукають? Марта не допитується — вона бачить, що з маминих очей ка нуть дві сльозини і подають на грудку... Марта — догадлива дівчинка, вона розуміє мамин біль і мовчить. А втім, і в Мар- тиних очах робиться вогко... Одного весняного дня матуся відкрили коробку, скропили грудку землі водою, поклали туди якесь манюсіньке зернятко і все це поставили коло вікна. Через кілька днів у коробці з’я вилася крихітна рослинка, зеле ний цвяшок. Більшала з дня на день, випрямилась бильцем, у- крилась листочками. Розпра вивши листочки, мов рученята, рослинка цікаво заглядала в ві кно, шукала сонечка, а коли во но приходило і цілувало її, рос линка радісно тремтіла. — Бачиш? — говорили ма ма. — Це неабияка рослинка. Вона росте на соках нашої рід ної землі, далекої України. І ось, одного дня — несподі ванка: на вершку рослинки зя- вився пупяшок. Матуся погля дали на нього і всміхалися. Марта також раділа. Вона чека ла, коли пупяшок розівється в квіточку. Але рослинка подару вала мамі й Марті не одного, а пять пупяшків, і з них розвило ся пять ніжних, синіх квіток. Рослинка стоїть на підвікон нику і ніби тихо всміхається до мами, до тата, до Марти і до всіх гостей, що в неділю при ходять у гостину. Вони обсту пають її півколесом, дивляться на неї, мов на яке дивне диво, і дехто, як і мама, обітре сльо зу. А мама за кожним разом розповідають, як десять років тому гуркотіли літаки, розри валися бомби і як у тому „без голові" вони, мама, забули в скрині торбину з хлібом, але не забули взяти в хустину грудку рідної землі. — І добре зробила! — ка жуть мама. — Хліб і .так був би в дорозі „минувся“, а грудки рідної землі не купиш і за мі- ліони. Мама з Мартусею постанови ли: коли рослинка відцвіте, її виймуть обережно з корінчи ком і засушать між сторінками книжки. Потім наліплять на па пір, вберуть у рамки за склом і повісять на стіні. Жменю рід ної землі зно'в закриють бляша ним вічком і покладуть між ро динні памятки. І вони обидві моляться, щоб милосердний Бог дозволив їм цю грудку покласти в те саме місце, звідки її мама взяли. А покищо рослинка стоїть собі біля вікна, дивиться на га мірну вулицю і пишається. Яка вона маленька, а яка серцю лю ба! Ні одна квітка в гсродці не має тієї чести, що ця рослинка, яка виросла на соках рідної землі, на грудці з далекого-да- лекого квітника, замаєного ру тою і барвінком. Роляник „Поки нас посадили на вантажні авта, я підняла в квітнику перед хатою грудку землі.. Довповнюйте бібліотеку вашої дитини НОВИМИ ВИДАННЯМИ! У видавництві Євшан-зілля — У дружньому колі 40 ц. Юрій Тищенко — Р. Завадович: Сойка-штукар- ка 1.—■ “Базар” — „Осінь” — 70 ц.
Page load link
Go to Top