Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
НОВІ КНИЖКИ Олена Звичайна: Мир городський ярмарок. Накладом Ліґи Українських Політичних Вязнів, Мюнхен, 1953. З перед мовою проф. Г. Ващенка. Стор. 48. Ціна ЗО цнт. Авторка присвятила книжеч ку „міліонам українців, що впа ли жертвою штучного голоду Цей нарис — схопив тему в одному аспекті й випровадив її дуже зручно перед читачем. Саме сто років перед голодо вок) катастрофою описав Мир город Микола Гоголь. Він ма лює чарівну українську ніч з її зорями, „яких підрахувати годі“, спокійний побут тихого города та яскраві постаті його мешканців. Із-під його пера розливається чар своєрідної іділлі, що зберегла в собі дух старовини. А сто літ пізніше? Ярмарок у Миргороді це вже не те му равлище людей, не той рух і го мін, що здалеку викликує вра ження водоспаду. На цьому яр марку панує моторошна тиша. На ньому зустрілись два воро жі світи, що міряють зневажли во свої сили. З одного боку 0 - пухлі від голоду селяни, що ви несли останнє прадідівське до бро зі своїх скринь, а з другого безжурні гамірні курортники, що хочуть його за безцін при дбати. В оце зіставлення двох кар тин авторка впровадила ще од ну гоголівську постать. „Все бічно приємна дама“ колиш нього поміщицького середови ща воскресла теж у Миргороді. Та це вже совєтський продукт, ота Ревека Миронівна, що „ма ла закінчену вищу освіту, знала кілька мов, дуже мило грала на роялі й орієнтувалась у літера турі!" Епізод „двох дам і селянки“ показав знов зудар цих двох світів. Він і притьмив може сво єю яскравістю трагедію діда Михайла Самодина, що відбу ває востаннє свою хресну доро гу на Миргородський ярмарок. Він лежить уже „до всього бай- дужий“ під високим тином че пурного будинку, як сотні й ти- У ПІДГОТОВІ ДО ВИСТАВИ Через пресу вже перейшла вістка 'про те, що підготова до міжнародньо-ї жіночої виставки у Ню йорку, що відбувається щороку в листопаді, вже поча лась. Створився комітет із пред ставниць різних жіночих орга нізацій і розплянував роботу. Вона й вимагає докладної за станови. Участь у цій .виставці нелегка. Потрібне велике орга нізаційне зусилля, щоб роздо бути фонди і перевести гідно •наш виступ. Минулорічна у- часть показала вже шлях до цього. Місце на виставці дуже ко штовне. Його можуть лише ча стинно оплатити ВІДСОТКИ З 'продажі експонатів. У значно більшій мірі треба роздобути кошти з продажі білетів і під готовних імпрез. Тому й захо д иться: вже .комітет коло цієї оправи, хоч виставка ще дале ко. Біо втримати своє місце се ред інших націй Ню Йорку му симо. Воно дає нам баїгато ко рисних нагод. От хочби показ -нашого- на- роднього мистецтва перед меш канцями Ню Йорку. „Вільна У- країна” читали вони торік над ■нашою стійкою. Чому вільна? розпитують. А я-к це гуцульські вироби .в вас? Поляки ікажуть, що це польське! А де лежить Україна? питають знову інші. Чи де не частина Росії? Оттак товпляться питання, ,на які тре ба дати швидку відповідь. Зви чайно доповнює її летючка в англійській мові, що лежить на поготові. Не бракує й злобного підхо- сячі українських селян того па- мятного 1933 p. І слова Гого ля, що „не той тепер Мирго- род“ жорстоко справдились щойно тепер. Лише річка Хо- рол „тече собі срібляста, грай- ливо-гомінка і впевнена у віч ній красі своїй...“ Нарис незвичайний своєю по- ібудовою — на межі публіци стики й літератури. Та в цьому може й лежить його освідомна сила, що запевнює йому тривке місце в матеріялі про голод 1933 р. Л. Б. ду в відвідувачів. „Вільна Укра їна” прочитав спровола один добродій І звернувся: 3 ІрО'НІЧ- ною усмішкою до дижурної па ні в народньому вбранні. ,-,Де така є?” „У наших серцях”, відповіла вона гідно, змірявши його. „І в нашому майбутньому”, додала, коли він не знав, що на те від повісти. Оттаку працю пров-одять на ші вишивки й килими. Та ви ставка, що триває цілий тиж день, лає й інші нагоди до ін формації. Танкові виступи на ших дітей, показ наших строїв, танків і пісень — все це сполу чене з поясненням про Україну. Святочно накритий стіл свід чить про культуру нашоїг'о по буту. Добірне печиво також го ворить еро багатство нашої країни. Та все це вимагає обдуманої підготови. Зібрати експонати й упорядуеати кіоск — це одне. На невеличкому просторі треба показати все яікомога виразно. Експонати мусять бути щороку нові та інакше подані. І хоч то- річна декорація була дуже ці кава (чотири нар. строї уложені на стінах), то вже не сміє по вторитися. Також інформатив на летючка, що була майстер но зредагована й ілюстрована, вже мусить бути нова і так же дбайливо зладжена. Також танкові й вокальні ви ступи вимагають всієї уваги. Торік це був регіональний по каз одягу, танку і співу. Цього року можна подумати про об рядовий виступ (коляда, вер теп), як це дуже влучно пере вели шведи. Торічний Великод ній стіл може цього року за ступити ІНШИЙ. Ось у коротких зарисах — розмір 'цього завдання. А даль ше слово матимуть -співробіт ниці вистави і українська пу- блика Ню Йорку. Л. Б. ІЗ ВІДЧИТОВОЇ ЗАЛІ Дня 20. червня відбувся в Клюбі Союзу Українок в Аделайді, Австралія реферат на тему „Українська жінка у визвольних змаганнях". Доповїдни- цею була п. мґр. М. Меркле. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
