Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
вий торт спекла. Спедіяльно для вас! І вдався прекрасно. — Мабуть з’їли на моє здо- ровя? Не згадуєте чи було й вино, без якого торт не смакує? На таку замітку Анничка спробувала й собі такого делі- катно-вщипного стилю. —• Добре, що знаю! Дуже люблю, коли хтось по правді каже, що бажає. — А коли б я скажім хотіла ограбити вас із вашого душев ного спокою? — Та де ви вже не можете! Складна усмішка появилась у Мотрі на устах. Вона перевела легкий погляд в бік чоловіка Аннички. Останній сидів і не мов задоволено слухав. Тоді Анничка швидко перевела ба лачку. — Знаєте, яка досада! Пані Петрів висловилась (а мені до несли), що я так „опустилась"! Що це значить „опустилася" і Мені просто ніколи за собою доглядати. Хіба ж я маю ще раз виходити заміж? Мене світ не обходить, я знаю своє домаш нє життя, дітей, а ввечорі чи таю... — Щоб вам легше спалося? — О ні! Я прекрасно сплю, засипляю, коли тільки пробіжу одну сторінку! Чи повірите, скільки я набігаюся за цілий день? Я ж усе собі шию сама й дітям. Ось погляньте, як вам подобається ця суконка? Анничка встала й обкрутила ся. Чоловік мабуть відчув кон траст між елегантною постат тю Мотрі, а незугарною Аннич ки. — Тобі ще треба б трохи схуднути, Анничко, до цієї су конки! Мотря помітила, що це було не в смак Анничці і повернула розмову в інший бік. Прямо звернулася до Яворова. — Скажіть мені, як розуміти недавні вибори управи? Зда ється створено компроміс? — О, ні! — спішно відповів Яворів. Балачка перекотилася на громадські теми. Анничка почала нудьгувати й раптом ви бачилась. Щось пригадала. Мотря посиділа ще хвильку, встала. — Ви добрий дискутант... Тільки мені вже час у дорогу... Почала поправляти свою за чіску. Чоловік Аннички подав їй нагортку і вдихнув незамітно подув її пахощів. У тій хвилині увійшла Анничка й завважила це. Мотря попрощалася: —• Яка мила ваша хата! По дивляю ваш господарський та лант! Анничка вже зовсім вимуше но відповіла: — Заходіть, прошу вас! По балакаємо ще, я так люблю то вариство! ! Ще одна зустріч на забаві... Анничка зявилася у сталевій зачісці та елегантній сукні. Все це коштувало „маєток" Сіла визиваюче на першому пляні. Нишком оглянулась за Мотрею та її не було видно. Анничка розчарована стала зразу нудь гувати. Згодом блукаючи по менших кімнатах, завважила в одній з них Мотрю у розмові з якимсь старшим паном. Він щось запо падливо вияснював. Анничка підійшла ближче, але Мотря не помічала її. Брови Аннички зі- сунулися в переніссі, погляд її стверд. Вона була цікава знати, про що йде мова, що її не помі чають. Подивилася на свого чо ловіка, але й він наче б нічого особливого не завважив. — Що це в Мотрі за товари ство? Ніби не помічає нас! — Це голова управи. Мабуть переконує її, щоб допомогла йому в боротьбі зі спекулянта ми веперішній купівлі Народ ного дому. — Хіба вона тут поможе? — Поможе! її виступу бо яться хитренькі шахраї! — Невже без неї щонебудь могло б обійтися? її виступу бояться? Ох, хлопи, до чого дійшли! Треба б щоб їм баба помогла! ! — Ти, Анничко, цього не ро зумієш! — Ясно, що не розумію! Й не хочу розуміти. Добре, що вона все в тебе розуміє. Відь ма, от що тобі скажу!! Відьма, що всіх вас за ніс водить, ра зом із твоїм головою! Обурено крутнулась і відій шла. Яворів зовсім не схопив, у чім діло. Чого це його дружи на вилляла на нього таку злість? Пішов повільним кро ком до залі танців. Став собі збоку й приглядався парам, що кружляли. Згодом почув, як хтось підійшов позад нього і став. Це була Мотря. Коли Яво рів оглянувся, помітив в її очах докірливий погляд. — Ви самі? Де дружина? — Десь відійшла. Пошука ти? — Ні. Ходіть, потанцюємо. Вона мабуть за той час зявить- ся. Так і було. Анничка дійсно швидко зявилася. Мотря всміх нулася до Яворова. — Бачите, є пані Анничка. Підійшли до неї. Мотря чо мусь розсміялася. Але раптом сказала: — Я й не пізнала вас, пані Анничко, така ви струнка в цій суконці. Мабуть не самі шили, правда? Анничці дуже сухо зробило ся в горлі. — А, ви завважили? Я дума ла, що вас цікавлять тільки ви сокі справи! — Ласкава пані, наші вбори це теж високі справи. До поба чення! Маю ще намір поглузу вати з когось, що в нього кра ватка ввесь вечір на один бік висіла. Заходьте, пані Анничко, до мене в суботу. Буде невелич кий мистецький вечір. Будемо читати Зінаїду Тулуб, а для вас Холодну або Вільде. Плеяда жі- ночости, правда? Попрощалася з чарівною ус мішкою. На відході ще влови ла слова Аннички до чоловіка: — І звідки вона знає, що я люблю Вільде? УКРАЇНСЬКІ РАДІОПЕРЕДАЧІ З РИМУ У червні ц. р. передано через радіо- висильню Рим слово п. Марії Дими, голови Ліги Українських Католицьких Жінок до жіноцтва на Україні. П. Ма рія Дима прибула до Риму, щоб зло жити поклін Св. Отцеві, після конгре су М.М.М. у Брюсселі. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
