Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
йдучи за авторитетами, легко важно й не іпо ораву віддають наше предківське до'бро то на церкву, то в мошку візантій цям, грекам чи римлянам. Виводячи на писанці знак Перуна, чи не прикликала ним прабаба грім і блискавку, пер ший весняний дощ? І чи пер ший дощ не був чародійний, як і весняні потуги Індри? —■ Все зацвіло, зазеленіло так барвно, як на писанці. Одначи нестри маний Перун може 'й навитво- ряти. Розійшовшись, своїми во гненними кіньми (їх також можна знайти на писанці), роз- торощить не так свої любі ду би, яік залюбки столітні липи, вибє стебло на полі, змиє зер но ярини. Треба його наперед якось укоськати. Чи не тим сон- це-з-наїком, лежачим хрестом щедрого Дажбога? Цього хре ста, що до речі ввійшов в о- снову т. зв. Андріївського хре ста і пізніше — Заноро'жсько- го, на писанці рясно. І досі в нас тільки таким хрестом пе рехрещують лопату й коцюбу, щоб припинити ігрозу. •Ось півник. Це знак вогню, а тим і сонця — його джере ла. І досі в нас кажуть обравно: „закласти півня" рівнозначно— підпалити. Півень і досі фігу рує в нашій обрядовості, на віть стоїть на наших християн ських церквах. І зовсім не го диться вже з огляду на освя чення традицією 'його усувати чи навязувати недоречно до відречення апостола Петра. ■От сарна. Вона зображує зи му, що втікає перед стрілами першого весняного бога — Я- рила. У старих волинських на- родніх піснях ізберіглося закли кання до Юрая-Ярила „віді мкнути. небо, випустити росу — дівоцькую красу”, щоб він ви йшов паруючими весняними полями і де ступнув — підняв зело, куди поглянув — «віт за цвів. Стій! От кажуть мені, що я видумую. іМовляв, жадних дав ніх знаків на теперішній нашій писанці не існує, що більше — нема пощо їм існувати. Адже не той тепер вік, не та вже віра. € грабельки, хай собі іце буде миленький символ весняних робіт; є, правда, хрест, але він напевно 'Грецький і прийшов щойно з християнством; є ба гатющий український орна мент — пощо бажати чогось іншого? Хіба не вибється і най- буйніша уява, як глядача, так і писанчарки в тих -строкатих закрутках, переплетах, лініях? А скільки-но тих барв! — аж око вбирає. Та ж призначення писанки — веселити людські очі. І правда ж, що веселити очі, хоч веселити очі можна всяко. І правда ж, що багатющий ор намент, а подекуди аж надто і то чи все український. Каже те, нема символів? Ви, мабуть, не вмієте їх читати. Вони на певно ще є, хай зіакопичені й забріхані. А якщо справді не ма — мусять бути! Інакше від берете писанці душу. А писан ка — наш предківський скарб, мов жива, «онче мусить про мовляти, як із давен-давна, до кожного з нас про весну, про онову, про перемогу добра і світла. І не тільки сама по со бі, а й пошаною до того, що ©клала до неї прабаба. Міннеаполіс, у квітні 1952. ЗРОБІМ ОБРАХУНОК СОВІСТИ (Докінчення зі стор. 1) загальній організованості й со лідарній праці, так канадійок як і американок, лежить тайна їхнього успіху, тайна впливів канадійського та американсько го жіноцтва на громадські й державні справи. Боротьба за рівноправність йшла рівночасно по всьому сві ті й від самого початку її укра їнки брали в ній визначну, пе редову участь. Українки діста ли у своїй державі повні гро мадські права навіть скорше, як цього добилося інше жіноц тво. Могутня міліонова кана- дійська Жіноча Рада бере свій початок з 1884 року, значить постала в тому самому році ко ли старанням наших піонірок жіночого руху основано в Ста ніславові на Західній Україні першу нашу організаційну клі тину. Один час, однакові за ходи, а який вислід? Зоргані зована, солідарна праця двох третин жіноцтва цілої держави а наша вічна боротьба з бай дужністю, нездисципліновані- стю розпорошеністю сил на віть в обличчі найважливішої проблеми цілої нації, пробле ми — бути чи не бути Україні! Над цими справами слід нам застановитися! Перед воскре- сенням України зробити такий самий обрахунок совісти, виз нання своїх гріхів й постанову поправи, як це робимо перед великим днем Воскресення Хри стового. Оце піддаємо під розвагу всьому українському жіноцтву в цілому широкому світі. Обєднання, організованість, згідна, солідарна праця для до бра України, для добра вольних сьогодні країн, що дали нам захист й для добра всього хри стиянського миру, нехай стане нашим кличем від сьогодні! Олена Кисілевська. ПІД ГОМІН ВЕЛИКОДНІХ ДЗВОНІВ... З радістю можемо сказати, що допомога залишенцям уже наладнана. Різдвяна кампанія доказала це цифрами. У ній взяло участь 16 збіркових ста ниць Комітету „Мати й Дити на", де кожна причинилась по своїй змозі до цього діла. І більшість їх уже зголосила го товість до Великодньої збірки, щоб розвеселити залишенцям і це велике свято. Пригадуємо це й іншим збір- ковим станицям, що ще не встигли цього зробити. Ще не пізно! Це не шкодить, що по жертви прийдуть аж на Зелені Свята! Головне, щоб наші за лишені брати й сестри відчули нашу помічну руку, що піддер жує їх! Обєднанню Українських Жі нок у Німеччині припала тепер опіка над вдовами, вдівцями з дітьми і незаміжніми матеря ми. Великий і відповідальний засяг праці! Допоможімо їм двигнути його! Комітет „Мати й Дитина" Віршики на День Матері зайдете у збірнику „Весна” Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
