Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Іванна Чорнобривець „Визволення” української жінки Подаємо нижче у скороченні одну з радіопередач, висланих заходами СФУЖО через висильню в Римі на Україну. її висновки цінні також для нас, що маємо інформувати чужину про шлях української жінки. Хочу подати кілька думок про т. зв. ленінське вчення у питанні визволення й урівно- правнення жінки з чоловіком. Насамперед хочу сказати, що в самому Ленінові бачу фанати ка комуністичної доктрини, я- кого доля жіночої рівноправно сте цікавила лише в тій мірі, в якій він сподівався перетворити жіноцтво на знаряддя для своїх комуністичних плянів. Ленін у своїх творах не вия вив звичайного сердечно-люд- ського підходу до жінки, до її страждань і прагнень. Характе ристичним доказом цього є йо го праця “Розвиток капіталізму в Росії” Там він висловлює думку, що втягнення жіноцтва в триби промисловости є річчю прогресивною, а намагання за боронити працю жінок у про мисловості вважає реакційни ми. Кожному ясно, що фабрично- заводська праця жінок у кол. Росії належала до важких родів фізичної праці і коли Ленін ра дів, що в минулому столітті ( в кінці його) жінки масово вступали на працю до фабрик і заводів, то його найменше ціка вила при цьому доля робітниці- жінки, бо він тут бачив лише дальший розвій пролетаризації суспільства, наближення рево люції. У липні 1913 р. Ленін написав Українки з центральних земель! Надсилайте свої спомини про час великого голоду на Україні! статтю “Дрібне виробництво у землеробстві” Він каже: “про летарка і селянка повинна куди дужче напружуватись, із шку ри пнутися, надриватися над роботою на шкоду своєму здо- ровю і здоровю своїх дітей, щоби зрівнятися по можливості з працівником-чоловіком у ве ликому капіталістичному ви робництві”. І це тому, що жін ка на капіталістичній фабриці завжди може боротися і доби ватися поліпшення в своєму становищі через суд, страйки, бойкотування і таке інше. Натомість саме в тому соція- лістичному раю, який створе ний за приписами Леніна, вона є цілком безправною рабинею. Саме в совєтській системі т. зв. большевицьке урівноправнення жінки призвело до того, що їй ставлять виробничі завдання, які під силу лише чоловікам. У Совєтському Союзі зовсім не рахуються з обмеженими біоло гічними можливостями жінки. Цілий ряд професій надзвичай но шкідливих для жіночого ор ганізму, навязують там жінці. Жінка-шахтар явище не рідке в Совєтському Союзі. Дійшло до того, що жінок ставлено й мо лотобійцями в кузнях. Розуміється нічого подібно го не можна стрінути в зах. сві ті. І коли ми тепер читаємо сло ва Леніна, що “пролетарка і се лянка повинні куди дужче на пружуватись, із шкіри пнутися, надриватися над роботою на шкоду своєму здоровю і здоро вю своїх дітей”, то бачимо, що ці слова найбільше стосуються саме того суспільства, яке ство рене за його, Леніновими при писами. У промові на першому зїзді робітниць у 1918 р. Ленін запев- СТВОРИВСЯ КОМІТЕТ РОКОВИН ГОЛОДУ Дня 1. березня зібрався в Централі СУА у Фгіладелфії гурт жінок. Завданням їх було обміркувати, як відзначити ро ковини великого голоду на У- країні, щоб пошанувати великі його жертви та вказати Світові на цей жахливий експеримент большевицького режиму, що коштував нашому народові мі- ліони жертв Присутні — у перевазі над- дніпрянки — намітили напрям ні, по яких ітиме робота. Го ловним завданням являється збирання матеріялір/про стра- дальний шлях жінки, що йтиме поруч акції ДОБРУС-у та й у порзумінні з ним. Плянується опублікування їх своєю й чу жою мовою, як також випра- шовання доповідей для акаде мій чи святочних сходин. Зо крема намічено цьогорічний День Матері провести як по клін матері-страдниці того ча- няв жінок, що соціялізм прине се їм визволення від тяжкої, ви снажливої, фізичної праці. Тим- часом дійсність пішла в цілком протилежному напрямку. Со- вєтський соціялізм приніснечу- ваний визиск жінки і повне зне важення ЇЇ природнього права на працю, відповідну до сил і можливостей жіночого організ- зати, що ніде в світі жінка те пер не є така гноблена, як в ССР, а зокрема на Україні. Ви зиск української жінки тим важчий, що вона несе на собі не лише соціяльне, але й націо нальне ярмо. Економічний ви зиск України, як московської колонії, падає також на жінку- українку, яка має полегшувати долю свого брата, чоловіка, батька і разом із ними творити ті матеріяльні багатства, які за хланна Москва безупинно виво зить на далеку північ.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
