Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПОСМЕРТНА ЗГАДКА ДІТРОЙТ, МИШ. * Ділимося сумною вісткою, що 13. лютого ц. р. відійшла від нас на вічний спочинок членка 23 Відділу СУА АННА ЗАСТАВНА, яка походила з села Рудка, пов. Ярослав. Народилася 1888 р. до Америки приїхала 1903 р. Покійна полишила двох синів і одну дочку. Була вона тихої вдачі. Тяжкі часи пережила у с воєму житті. До Союзу Укра їнок вступила 1947 року. Була доброю членкою, всі обовязки виповняла по своїй змозі та радо жертвувала на добродій ні цілі. Здобула любов і поша ну членок Відділу, а живим до казом цього була масова при сутність членок на похороні. На цвинтарі попрощала її від імени Відділу Марія Ясінська. Діти і родина покійної зло жили Відділові щиру подяку. ФИЛАДЕЛФІЯ, ПА. + ЕВА ПАВЛІВСЬКА родом Туркот із с. Вікна, по мерла 21. січня 1953 по дуже довгій і важкій недузі в 59 році життя. Залишила чоловіка Ва силя і вихованка Йосипа На- зорика. До 46 Відділу вступила 1941 році, де була активною членкою. + МАРІЯ ЗАТОЛЬСЬКА родом Слободян, по першому подружжі Сеник, із с. Шепа- рівка, пов. Коломия. Померла 10. лютого 1953' р. у 63 році життя. Залишила чоловіка Іл лю, 10 дітей, 16 внуків. До 46 Відділу вступила І942 p., де була активною членкою. НЕ* МАРІЯ ГОРОХІВСЬКА родом Звір, із с. Лісня, пов. Дрогобич. Померла 17. люто го 1953 р. у 57 році життя. За лишила чоловіка Олександра, двоє дітей і 8 внуків. До 46 Від ділу вступила 1928 p., де була активною членкою й одною з основниць 46 Відділу. Всім нехай буде легка при брана земля. їх память вша новувати будемо кожного ро ку- Гроші зібрані на поминках розділено як слідує: $80 на поминках Еви Павлів- ської: $40 на церкву, $20 на старців, $20 для залишенців в Европі. $122.45 на поминках Марії Затольської — в цілості пере дано на будову нової церкви в парохії 24 вул. $120.00 на поминках Марії Горохівської: $11.00 на пресо вий фонд „Н. Ж.“, решту при значено на катедру і церкву при 24 вул. НОВІ книжки Марія Остромира: “Подай керму”. Історичне оповідання про княгиню Ольгу. В-во “Аме рика”, 1952. Ст. 112. Ціна 1 дол. Наша література небагата в історичні оповідання. А потре ба їх наявна і велика. Довкруги світлої постаті княгині Ольги вже дуже багато всяких пере казів, коротких оповідань для дітей і молоді та поважних праць проф. Наталі Василенко- Полонської та проф. Курінного. Авторка підійшла до цієї те ми чуттєво. Вона змалювала сердечні переживання княгині, так як це відчуває вірна дружи на, мати, бабуня, але й воло дарка, а при цьому й добра хри стиянка. її син Святослав-Завойовник і велика мета його це були ті святощі, що заступили їй усе в житті. Бо чоловік її, князь I- гор, умираючи, залишив їй не тільки журу за сина, але й до лю всієї великої волості дові рив її опіці. І хоч неоднократно звертався до неї воєвода Пре- тич: — Подай мені керму, бо не можу дивитися, як твої дрібні руки умлівають від напруги. Але вона не віддала тієї кер- ми до самої смерти, бо “долею суджено було їй шолом носити, а не кісники, дружину вести до бою”... як говорив усе її при браний батько Мечислав. Тому власноручно пімстила жорсто ку смерть Ігоря на Деревлянах і не завагалась маленького ще тоді Святослава взяти з собою. Він перший кинув свою стрілу і розпочав великий бій. Ціле своє життя вона руководилась тільки добром волости своєї і твердо розправлялась із слабо- стями душі так своєї, як і Свя тослава та Малуші, а навіть вну ка Володимира. Він, її син, Свя тослав і велика вже тоді во лость його — це були ті свято щі, що заступили їй усе в жит ті. Вона принесла їм у жертву свою молодість і всі свої сили. І похоронив князь Святослав ЇЇ за християнським звичаєм без тризни, яку вона так криваво справляла колись на могилі сво го чоловіка, князя Ігоря. Востаннє прийшла велика ки ївська княгиня до свого храму на Подолі. Сумно ридали дзво ни, ридав син Святослав і внук Володимир та ввесь народ Ки єва. І в молодій душі Володи мира зродилась постанова сповнити великі задуми своєї бабуні, першої подвижниці християнської віри на україн ських землях від Ільмену по Тмуторокань. Це головна ідея повісти, на писаної живо та гарною мо вою. Шкода тільки, що не під ходить для шкільної молоді, яка так дуже прагне історичної лектури. К. Ґ. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top