Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Над могилою великої співачки ДЯТЬНОВІ емігрантки1, коли .при їздить Павликовська і Дітройт влаштовує величаве віче. І далі Філія робить все, щоб якнай краще репрезентувати україн ське імя, вести 'пропаганду на шої справи серед чужих, го лодно на терені Інтернаціональ ного Інституту. Тут іде вистав ка вишивок одна за одною і показ наших інших культурних надбань. Але вже після віча пе ребрала головство Ясінська і продовжує цю роботу й до ни ні (читай: Пройдений шлях — мета перед очима, С. П. в чи слі 4, 1951). Не думайте, що пані Ірина зникла з дітройтського овиду. Має вона теж часи вичерпан ня і ослаблення та журби про своіє здоровя. Тоді ви находи те її в домі доньки, де дбаїйли- іво '.піклується внуками. Але не ■мине місяць-два, як от тепер, і ви чуєте в телефоні її схви льований .голос: — Дуже вас перепрошую па ні, що не можу вам прочитати того сама (це про згаданий в торі уступ з Ювілейної 'Книж ки). Ми, як знаєте, влаштовує мо сьогодні Святий Вечір у На родному Домі. Я прибігла по килими! Може який одинадця тий раз повертаюсь із Народ- нього Дому ДО' хати! Василю (це до чоловіка), .прочитай па ні про те! Я біжу! Приходіть! * Але я не йду. Я сиджу при машинці й .пишу про цю жінку. Пишу і нагадую собі невеличку новельку, що я її (замолоду чи тала залюбки. Пише оце пись менниця. Оліва Шрайнер про людину, ЩО' не могла вибачити ближньому і плакала під тяга рем ненависти й гніву та про сила Бога допомогти їй виба чити. Бог посилав ангелів і во ни нічого не вміли допомогти. Аж один взяв душу іцієї лю дини, що та,к боляче обравила оцю, що молилася, роздягнув її з усіх налетів і припадкових; наверствувань і поклав перед очима другої. Від душі цієї било дивне СЯЙВО і було воноі таке міцне, що людина закрила очі й закликала: — Яка чудова душа мого приятеля! — і в вибачливій лас- Вістка з рідних земель про смерть Сальомеї Крушельниць- кої заскочила всіх. У метушні нашої мандрівки ми забули про її тиху старість. Та не за булася її постать і її мистець кий шлях, що пройшов крізь сцени цілого світу. ці простягнула-рамена, щоб об няти ближнього свого. Кладу перед ваші очі душу людини, що в неї впало добре зерно колись давно. Може біля оцього тяжікого, дорідного ко лосу траплялися стебла трави. Алеж .коло'с сам золотий, і зер но, що із нього 'висипалося» й ще далі сиплеться золотим струм ком, дохідне й -плідне 'І з нього виростає багатий посі-в на на родній ниві. Молода Сальомея народила ся у галицькій священичій сім’ї. Серед багатьох дітей, "де всі були обдаровані добрим голо сом і слухом, вона може й не мала б нагоди виявитись. Та. її батько о. Амврозій розумів ва гу мистецького таланту. Він був одним із поступових свя щеників, що листувались із Франком і Павликом і шукали кращої долі для свого народу. Тому не зважаючи на трудно щі й упередження, він вислав Сальомею на науку співу до Відня, а потім до Італії. Із часу її студій збереглося її листування з Михайлом Пав ликом, яке показує круг її люд ських зацікавлень та повяза- ність із рідним краєм. Павлик по батьківськи дбав про те, щоб молода мисткиня не від ривалась від рідного грунту. Він посилав їй кірїжки й газе ти, реферував їй замітні події й дуже уважно ставився до її відгуку. Сальомея Крушельницька на цьому вчилась. Вона школила не тільки свій голос, але й знання людей та проблем. І по ставила собі небуденну ціль, яку й осягнула. Бо вперто й по слідовно врна перейшла всі ве ликі сцени світу. Критика при знала їй найвищі осяги в ору дуванні голосом та грі. Тепер, коли стільки наших мистців пробивається вперед v західньому світі, можемо оці нити цей її успіх. Вона прой шла цей шлях сама, без досві ду й без піддержки свого гур та. Напевне заважила тут — крім її мистецьких даних — та кож сила її особистости. що вміла й хотіла дійти до цілі. Але як прикметно для жіно чої вдачі: на старості літ вона вернулась до рідної хати! її по тягнуло родинне тепло (у Га личині жило шість її сестер), її приманив дух рідної пісні, що колись вона її так чудово спі вала. І вона не покинула цього свого пристановища і в добу лихоліття. Там. на Личакові, спочили її тлінні останки поруч, інших наших великих мистців. Л. Б, Сальомея Крушельницька виступала в 1902 р. у Парижі у ролі Єльзи в опе рі „Льогенґрін“
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
